Боротьба (газета УПСР)
 Номер газети за 23 лютого 1919 року | ||||
| Тип | щоденна газета, колишня організаціяd | |||
|---|---|---|---|---|
| Мова | українська | |||
| Політична належність | Українська Партія Соціалістів-Революціонерів | |||
| Місце публікації | Київ | |||
| Періодичність | 1 доба | |||
| | ||||
| Засновано | 18 квітня (1 травня) 1917 | |||
| Головний редактор | Шраг Микола Ілліч і Еллан-Блакитний Василь | |||
«Боротьба́» — щоденна газета, що виходила в Києві в 1917–1920 роках.
На початку 1917 — центральний орган Української партії соціалістів-революціонерів. Редактор — Микола Шраг. З газетою співробітничали Микита Шаповал, Никифір Григоріїв, Аристарх Терниченко[1].
Після розколу УПСР навесні 1918 року — орган її лівої течії, що згодом оформилася в самостійну партію, взявши собі назву, похідну від назви її друкованого органу — «боротьбисти». Виходила за редакцією Василя Елланського[1].
Історія[ред. | ред. код]
У 1915 році в Києві виходив тижневик «Боротьба» — нелегальний друкований орган київської групи українських соціалістів-революціонерів. Друкувався на міміографі накладом до 300 примірників. Усього вийшло п'ять номерів, останній — 1 серпня 1915 року. Тижневик не мав чітко окресленого партійного програмного характеру, що пояснюється участю в його виданні широкого кола українських громадських та політичних діячів. З часописом співробітничали Сергій Єфремов, Андрій Ніковський, Володимир Самійленко, Микола Ковалевський, Микола Шраг та інші, її редагували Микола Ковалевський та Левко Ковалів[1].
Микола Ковалевський про видання тижневика «Боротьба» писав:[2][3]
 | Російський поліційний апарат був увесь час наставлений на те, щоб відкрити нашу нелегальну друкарню, але це не вдалося. Ми застосували тактику рухливості, кожне число «Боротьби» друкувалося в іншому місті. Тут придалися нам наші зв'язки… Найдовше переховувалася наша друкарня в Олександрівській лікарні під опікою нашого випробуваного товариша Ісаака Базяка, який працював у цій лікарні фельдшером… Після того, як виявилося, що поліція почала нападати на слід друкарні в помешканні Ісаака Базяка, друкарню перенесено в інше місце, а «Боротьбу» почав друкувати у військовому штабі Округи штабовий писар Панас Любченко, що пізніше був головою Ради Комісарів України, поки сам застрілився. Потім друкарня «Боротьби» мандрувала в інші місця, і поліція до самої революції її не знайшла. |  |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Кудлай, 2003..
- ↑ Ковалевський, 1960, с. 185..
- ↑ Кедровський, 1967, с. 3..
Посилання[ред. | ред. код]
- Газета «Боротьба» за 1917 рік [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.
Джерела[ред. | ред. код]
- Кедровський В. Пам'яті Ісаака Базяка [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1967. — Ч. 67. — 14 квітня. — С. 3.
- Ковалевський М. При джерелах боротьби. [Архівовано 1 березня 2017 у Wayback Machine.] — Іннсбрук : Накладом Марії Ковалевської, 1960. — 717 с.
- Кудлай О. Б. «Боротьба» [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
 | Це незавершена стаття про газету. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |