Борисов (місто)

місто Борисов біл. Барысаў, Barysaŭ
Транслітерація назви	Barysaŭ
Coats of arms of Barysaŭd Прапор
Основні дані
54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д. / 54.233; 28.500Координати: 54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д. / 54.233; 28.500
Країна	Білорусь
Область	Мінська область
Район	Борисовський район
Засновано	1102
Перша згадка	1102
Населення	143 051
Площа	45,97 км²
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	222120
Телефонний код	+375-177
Висота	169 ± 0 м
Водний об'єкт	річки: Березина, Сха
Міста-побратими	Біла Церква
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	72 км
Борисов
Борисов Борисов (Білорусь Мінська область)
Борисов у Вікісховищі

Борисов (біл. Бары́саў, Barysaŭ) — місто, центр Борисовського району Мінської області Білорусі. Населення — 143 051 мешканець (2018). Стародавнє місто, відоме вже у XII столітті.

Географія[ред. | ред. код]

У місті річка Сха впадає у річку Березину.

Історія[ред. | ред. код]

У білорусько-литовських літописах місто Борисов згадується під 1102 роком. «У 1102 році князь Борис Всеславіч ходив на ятвяг, і перемігши їх і повернувшись, поставил місто в своє ім'я…» Як свідчить білоруська і литовська історіографія, виник на місці злиття річок Схи і Березіни місто, назване ім'ям полоцького князя Бориса Всеславовича. Проте, перша згадка про місто в Лаврентіївському літописі відноситися лише до 1127 року, а в Іпатьївському до 1128, як фортеці Полоцького князівства. Перше поселення згоріло в результаті сильної пожежі, про що свідчать археологічні розкопки. Нове місто виникло південніше, там, де в Березіну впадає її притока Сха. На цьому місці в XII столітті була побудована дерев'яна фортеця.

Завдяки географічному положенню вже до середини XIII століття Борисов входить до числа відомих торговельно-ремісничих центрів. У кінці XIII століття Борисов увійшов до складу Великого Князівства Литовського. З 1569 року, після підписання Люблінської унії, Борисов аж до XVIII століття знаходився в межах польсько-білоруської держави — Речі Посполитої.

Численні війни неодноразово розоряли і спустошували Борисов. На початку XV століття міжусобна боротьба князів Ягайла, Сигізмунда (Жигимонта) Кейстутовича і Свидригайла майже повністю зруйнувала місто.

У 1555 р. Миколай Кшиштоф Радзивілл «Чорний» для зміцнення обороноздатності, за дорученням короля Сігізмунда ІІ Авґуста, наказав почати зводити дерев'яний замок у місті.^[1]

1642 року за сприяння старости Адама Казановського було збудовано дерев'яний замок в місті.^[2] Під час московсько-польської війни 1654–1667 років його кілька разів займали то московити, то поляки. Серйозно постраждав у роки Північної війни 1700–1721 років.

До складу Російської Імперії разом з Мінськом і білоруськими землями Борисов увійшов після другого розділу Речі Посполитої в 1793 року. Він став містом повіту, що багато зазнало від загарбників іноземців, битих, проте, саме тут, немов за традицією, ще з часів шведського короля Карла XII.

22 січня 1796 роки був затверджений герб міста (закон № 17435). У верхній частині щита — герб Мінський. У нижній — герб, даний Польським Королем Станіславом Августом: дві військові башти з воротами, між ними поставленими в срібному полі, а над ними видно Святий Апостол Петро, що стоїть на хмарі, який в правій руці тримає ключі від міста. Герб символізував стійкість, неприступність і відкриту дорогу для добросусідства і торгівлі.

Франко-російська війна 1812 року залишила глибокий слід в історії міста. 1812 року загарбникам так і не вдалося підпорядкувати собі місцеве населення, а Березинська переправа біля міста Борисов, за свідченням істориків, стала найпохмурішою сторінкою історії Наполеонівських воєн. «Богатства Москви не перейшли Березини: за них було заплачено втечею, соромом і життям», — писав генерал Олексій Петрович Єрмолов.

Пам'ятники в селі Студенка і на Брильовському полі розповідають про події майже 180-річної давності. У самому Борисові збереглися залишки артилерійської батареї російських військ, побудовані на правому березі Березини напередодні навали Наполеону. Батареї — перший історичний пам'ятник в Борисові, взятий в 1926 під охорону держави. У 1985 році тут встановлений пам'ятний знак. За 15 км. На північ від міста в селі Студенка була остаточно розгромлена наполеонівська армія. На честь цієї перемоги російської армії в 1967 році встановлений пам'ятник.

У листопаді 1917 року в Борисові встановлена Радянська влада. З 1918 місто окуповане німецькими, а в 1919—1920 роках — польськими військами. З 1924 року Борисов — центр району.

На початку липня 1941 в районі Борисова проходили запеклі бої між 1-ю Московською дивізією РСЧА і танковими частинами вермахту. У період з 2 липня 1941 по 1 липня 1944 німецькою окупаційною владою в місті було створено 6 таборів смерті, у яких загинули понад 33 тисячі людей. З 1 вересня 1941 до 3 липня 1944 місто перебувало у складі Білорутенії та мало статус одного з її окружних центрів.

У боях за визволення Борисова в 1944 відзначилися війська Третього білоруського фронту, 13 військових частин і з'єднань удостоєно почесного найменування «Борисовських». На землі Борисова 29 осіб стали Героями Радянського Союзу. На прапорі міста — орден Вітчизняної воїни.

Після визволення від німецько-нацистських загарбників Борисов швидко розвивався і зростало його населення.

Населення[ред. | ред. код]

• 1959 — 59,3 тис. мешканців
• 1970 — 84 тис. мешканців
• 1997 — 154,3 тис. мешканців
• 2009 — 150,0 тис. мешканців.

Економіка[ред. | ред. код]

Сучасний Борисов — значний центр деревообробної промисловості: фанерно-сірниковий та деревообробний комбінати, фабрика піаніно, лісохімічний завод. Підприємства скляної (високоякісний посуд), металообробної та харчової (макаронна фабрика, м'ясокомбінат) промисловості.

Транспорт[ред. | ред. код]

Транспортний вузол, залізнична, автобусна (на автомагістралі Москва — Мінськ) станції, пристань на р. Березині.

Освіта[ред. | ред. код]

Медичне та педагогічне училища.

Уродженці[ред. | ред. код]

• Вержбицька Ганна Казимирівна (1915—2000) — Герой Соціалістичної Праці.
• Белявин Евель Самуїлович (1920—1972) — радянський льотчик-бомбардувальник, Герой Радянського Союзу.
• Хасін Геннадій Борисович (* 1935) — радянський футболіст, нападник.
• Віролайнен Любов Іванівна (* 1941) — радянська і російська актриса театру і кіно.
• Островський Юрій Петрович (* 1952) — білоруський кардіохірург.
• Брава Олена (* 1966) — білоруська письменниця.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.).— S. 334—337. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Географія та географічні карти GeoNames · OpenStreetMap · UN/LOCODE · Who's on First Тематичні сайти Quora Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль FAST: 1238459 · Freebase: /m/0393w9 · GND: 4210977-2 · J9U: 987007564859505171 · LCCN: n86118914 · NKC: ge1126204 · NLI: 001015851 · VIAF: 133777335 · WorldCat: lccn-n86118914

п о р Найбільші міста Білорусі [Оцінка 2016 року.]
	№	Назва	Область	Населення	№	Назва	Область	Населення
Мінськ Гомель	1	Мінськ	Мінська	1 959 781	11	Орша	Вітебська	116 552	Могильов Вітебськ
	2	Гомель	Гомельська	521 452	12	Мозир	Гомельська	112 003
	3	Могильов	Могильовська	378 077	13	Солігорськ	Мінська	106 503
	4	Вітебськ	Вітебська	368 574	14	Новополоцьк	Вітебська	102 394
	5	Гродно	Гродненська	365 610	15	Ліда	Гродненська	100 443
	6	Берестя	Берестейська	340 141	16	Молодечно	Мінська	94 922
	7	Бобруйськ	Могильовська	217 975	17	Полоцьк	Вітебська	85 078
	8	Барановичі	Берестейська	179 122	18	Жлобин	Гомельська	75 956
	9	Борисов	Мінська	143 919	19	Світлогорськ	Гомельська	69 011
	10	Пінськ	Берестейська	138 415	20	Речиця	Гомельська	66 172

п о р Мінська область Райони Березинський • Борисовський • Вілейський • Воложинський • Дзержинський • Клецький • Копильський • Крупський • Логойський • Любанський • Мінський • Молодечненський • Мядельський • Несві́зький • Пуховицький • Слуцький • Смолевицький • Солігорський • Стародорозький • Стовбцівський • Узденський • Червенський Міста Березино • Борисов • Воложин • Вілейка • Дзержинськ • Жодино • Заславль • Клецьк • Копиль • Крупки • Логойськ • Любань • Мар'їна Горка • Молодечно • Мядель • Несвіж • Слуцьк • Смолевичі • Солігорськ • Старі Дороги • Стовбці • Узда • Фаніполь • Червень Смт Бобр • Городея • Зелений Бір • Івенець • Красна Слобода • Кривичі • Мачулищі • Нароч • Плещениці • Правдинський • Радошковичі • Руденськ • Свір • Свіслоч • Смиловичі • Старобін • Уріччя • Холопеничі Категорія • Вікісховище