Боргуннська ставкірка

Боргуннська ставкірка
Borgund stavkirke
	Боргуннська ставкірка
	61°02′50″ пн. ш. 7°48′44″ сх. д. / 61.04724000002777728° пн. ш. 7.812240000028° сх. д.Координати: 61°02′50″ пн. ш. 7°48′44″ сх. д. / 61.04724000002777728° пн. ш. 7.812240000028° сх. д.
Тип споруди	пам'ятка культури і Ставкірка
Розташування	Норвегія, Боргунн, комуна Лердал
Перша згадка	1150
Початок будівництва	12 століття
Будівельна система	pined і ore-pined
Стиль	Ставкірка
Належність	Церква Норвегії
Єпархія	Diocese of Bjørgvind
Стан	heritage site in Norwayd
Епонім	Андрій Первозваний
Вебсайт	stavechurch.com/en/borgund/
	Боргуннська ставкірка (Норвегія)
	Боргуннська ставкірка у Вікісховищі

Боргуннська ставкірка (норв. Borgund stavkirke) — одна з найдавніших збережених каркасних церков, розташована в селі Боргунн, комуна Лердал (no:Lærdal), фюльке Согн-ог-Ф'юране^[1]. Всього у Норвегії було побудовано понад 1500 ставкірок, досі збереглися лише 28 таких церков.

Короткий опис церкви[ред. | ред. код]

Побудована приблизно в 1150—1180 роках на честь апостола Андрія Первозваного, як будівельний матеріал було частково використано ясен, священне дерево в скандинавської міфології: його міфологічний прообраз, ясен Іґґдрасілль (Світове дерево скандинавів), з'єднував небо Асгард і землю Мідгард з царством мертвих Гель. Саме навколо крони цього ясена була побудована Валгалла, обійстя скандинавських богів і героїв, полеглих на полі бою. На андріївську символіку можна натрапити в інтер'єрі церкви: секції загороджень на хорах (верхніх галереях) створені у формі косих андріївських хрестів.

Особливістю церкви є скульптурні зображення драконів на даху. При уважному огляді на дверях західного порталу біля залізних ручок з численними зміїними головами можна розгледіти рунічні знаки-обереги, очевидно, вирізані для захисту дверей від ворогів.

При дослідженні ставкірки в Боргунні виявлені цікаві технологічні знахідки стародавніх архітекторів. Наприклад, дерева, обрані для будівництва, витримувалися на корені для того, щоб смола могла вийти на поверхню, і лише потім зрубувалися й оброблялися. Півкола арок, що підтримують хори, зроблені з прикореневих частин деревних стовбурів («колін»), «розрахованих» самою природою так, щоб витримувати величезні вертикальні навантаження.

Металеві деталі при будівництві ставкіркі Боргунн не використовувалися (пор. з методами будівництва українських дерев'яних церков). Кількість деталей, з яких складається церква, перевищує 2 000. Міцний каркас стійок збирали на землі, а потім піднімали у вертикальне положення за допомогою довгих жердин.

Раніше декор інтер'єрів і фасадів церкви був дуже яскравим: її розписували фарбами, залишки яких збереглися на деяких дерев'яних деталях інтер'єру. У середині XX століття ставкірка Боргунна була законсервована смолами, через що сильно почорніла.

Унікальність ставкірки в Боргунні в тому, що вона збереглася без істотних змін як технологічних, так і декораційних (крім, мабуть, забарвлення).

Архітектурний комплекс у Боргунні[ред. | ред. код]

Крім каркасної церкви XII століття до комплексу входять:
1) нова церква, побудована в 1868 році за тією ж архітектурною моделлю, що й стара церква, у ній зберігається один із середньовічних дзвонів старої церкви,
2) дзвіниця XIII століття (від старої оригінальної споруди збереглася тільки верхня решітка, все інше відновлено вже в ХХ столітті),
3) цвинтар.

Боргуннська ставкірка та історія Норвегії[ред. | ред. код]

Більшість каркасних церков Норвегії побудовані в період з 1130 по 1350 років, коли в Європі лютувала бубонна чума, практично зупинила будь-яке будівництво. Ставкірка Боргунна була побудована на місці ще давнішої церкви, фрагменти якої були знайдені під підлогою церкви ХІІ століття. Спорудження Боргуннської ставкірки відбувалося в той час, коли католицька Норвегія стала самостійною церковною областю, підпорядкованою Ватикану.

Доля Боргуннської ставкірки пов'язана з найважливішими переломними моментами середньовічної норвезької історії: через містечко Боргунн проходив шлях конунга Сверріра Сігурдссона, «короля-революціонера», щасливого узурпатора, який відвоював корону в конунга Магнуса Ерлінгссона й став одноосібним правителем країни («Сага про Сверріра», XIII ст.). Церква до того часу, ймовірно, вже існувала, оскільки в ній знайдені поховання воїнів саме періоду громадянської війни 1177—1184 рр., головними фігурами якої стали Сверріра і Магнус.

У 1877 році Боргуннська ставкірка була викуплена Товариством охорони старовинних пам'яток Норвегії.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Норвегія. Архітектура // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Джерела[ред. | ред. код]

Поляков Є. Н., Рачковський П. Ю.Будинок з драконами: історія і міфи/ / Сибірська старовина: Краєзнавчий альманах. — Томськ: ТРФ ім. П. І. Макушина, 1999. — № 16 (21).
Прайс У.Архітектура в дереві/ Пер. з англ. — М.: БММ, 2006.
Сага про Сверріра. — М.: Наука, 1988. — (Літературні пам'ятники.)
Ставкірка Боргунн: Церква, яка вижила. — Екскурсійний буклет / Текст Марі Колландсруд / Fortidsminneforeningen, 2009.

Посилання[ред. | ред. код]

Норвегія Архітектура Християнство

[УРЕ-1] Норвегія. Архітектура // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[1]