Боніфачо (протока)

Протока Боніфачо
фр. Bouches de Bonifacio
італ. Bocche di Bonifacio
Протока Боніфачо з мису Теста на острові Сардинія, на обрії острів Корсика
Протока Боніфачо з мису Теста на острові Сардинія, на обрії острів Корсика
Розташування
Розташування між островами Сардинія і Корсика
Координати Координати: 41°18′03″ пн. ш. 9°12′46″ сх. д. / 41.30083° пн. ш. 9.21278° сх. д. / 41.30083; 9.21278
Прибережні країни Франція і Італія
Море Тірренське море, Середземне море
Макс. глибина 69 м
Довжина 19 км
Ширина 11—16 км
Мапа
Мапа

Боніфачó[1][2][3] (фр. Bouches de Bonifacio; італ. Bocche di Bonifacio; корс. Bucchi di Bunifaziu; сард. Buccas de Bonifatziu; ліг. Bocche de Bunifazziu; лат. Fretum Gallicum) — протока між островами Корсика та Сардинія, що з'єднує Тірренське море зі сходу та Середземне море із заходу[3]. Ширина протоки — понад 11 км, довжина — 19 км, глибина — до 69 м[4][5].

На північному березі розташоване корсиканське місто Боніфачо[5]. У протоці розташовані маленький архіпелаг Лавецці. На південній стороні протоки на острові Сардинія розташовується містечко Санта-Тереза-Галлура.

У протоці діє система поділу руху. Судна, що прямують через протоку зі сходу на захід, мають виходити на зв'язок на 16-му і 10-му каналах УКХ (ультракоротких хвиль) із контрольною станцією Пертузату (фр. Pertusato), розташованою на острові Корсика (Франція). Судна, що прямують через протоку із заходу на схід, мають виходити на зв'язок із контрольною станцією на острові Маддалена (Італія).

З 2002 року протока Боніфачо — кандидат у Попередньому списку на статус об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Франція // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  3. а б Атлас світу, 2005.
  4. ' Space in Images - 2011 - 05 - Strait of Bonifacio : [англ.] : [арх. 4 лютого 2018 року] // European Space Agency Observing the Earth. — Дата звернення: 4 лютого 2018 року.
  5. а б (рос.) Пролив Бонифачо // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
  6. UNESCO.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]