Бондар Василь Васильович
| Бондар Василь Васильович | |
|---|---|
| Народився | 15 січня 1954 (71 рік)  Теліжинці, Тетіївський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | письменник, журналіст, громадський активіст |
| Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка |
| Членство | Національна спілка письменників України |
| Нагороди |  |
Васи́ль Васи́льович Бо́ндар (*15 січня 1954 в селі Теліжинці Тетіївського району Київської області) — український письменник (прозаїк) і громадський діяч. Голова Кіровоградської обласної організації НСПУ. Заслужений журналіст України.
Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1980). Працював завідувачем відділів та заступником редактора у кіровоградських газетах «Молодий комунар», «Вечірня газета», кореспондентом-організатором Бюро пропаганди художньої літератури НСПУ, головним редактором Центрально-Українського видавництва.
Головний редактор літературного часопису «Вежа» (з 2001).
Автор книг прози:
- «Одвідини» (1994),
- «Смарагдові китиці у воді» (2001),
- «Камінь від хандри» (2013),
- «Візит ввічливості» (2016);
Автор книг з літературознавства
- «У пошуках слова значущого» (2008) та
- «У пошуках слова» (2019).
Окремі твори перекладено англійською, румунською і болгарською мовами.
Автор-упорядник художньо-документальних книг
- «Голоси із 33-го» (1993),
- «Ми, переможені Чорнобилем» (1996),
- «Сповіді з-за ґрат» (1997),
- «OST — тавро неволі» (2000),
- «Рух. Початок» (2014).
Автор-упорядник:
- книги про таїну творчості «Письменництво: важкий хрест чи лавровий вінець?» (2010),
- 6-томного видання «Реабілітовані історією. Кіровоградська область» (2004–13),
- 2-томної хрестоматії творів письменників Приінгулля «Блакитні вежі» (2011),
- антології «Шевченкіана степова» (2005).
Член НСПУ з 1995. 1995—2015 і з листопада 2016 — голова Кіровоградської обласної організації НСПУ. Член правління НСПУ.
Був депутатом Кіровоградської міськради (1994—1998).
- Заслужений журналіст України (2007).
Лауреат літературних премій
- ім. Є. Маланюка (2002, Кіровоград),
- ім. Д. Нитченка (2007, Київ),
- ім. М. Стельмаха (2009, Вінниця),
- ім. А. Тарковського (2020, Кропивницький),
- журналу «Березіль» (2018, Харків).
Дипломант міжнародного конкурсу документального оповідання «Mensch sein. Бути людиною. Быть человеком» (2018).
Лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова(1997)
- Василь Бондар — прозаїк, літературознавець. Жінка-УКРАЇНКА (гості порталу). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
- https://archive.today/20120721113944/http://nspu.org.ua/dovidnyk/Б
- ВАСИЛЬ БОНДАР: У ЖИТТІ ТРЕБА БУТИ АМБІТНИМ У ВСЬОМУ, ТИМ ПАЧЕ У ЖУРНАЛІСТИЦІ [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Василь Бондар про перейменування міста
 | Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |