Бондарчук Роман Леонідович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондарчук.
Роман Бондарчук
Дата народження 14 січня 1982(1982-01-14)[1] (42 роки)
Місце народження Херсон, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Професія кінорежисер, сценарист, монтажер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки активності 2001 — дотепер
IMDb ID 4473366
Нагороди та премії
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2019
q: Висловлювання у Вікіцитатах

Роман Леонідович Бондарчук (нар. 14 січня 1982, Херсон) — український режисер, сценарист, та монтажер художніх та документальних фільмів. Артдиректор кінофестивалю «Docudays UA».[2] Увійшов у ТОП-100 людей культури України в 2017 році за версією часопису «Новое время»[3]. У 2016 році його документальна стрічка «Українські шерифи» була висунута від України на премію «Оскар»

Життєпис[ред. | ред. код]

Роман Бондарчук народився 14 січня 1982 року в Херсоні[4]. Випускник режисерського факультету Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенко-Карого (майстерня Юрія Іллєнка).

Роман Бондарчук автор збірки оповідань «Директор коридора», дипломант Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (1995).

Співавтор сценаріїв: «22-24» (дипломант Коронація слова 2009), «1-ше вересня», «Вулкан» (разом з Аллою Тютюнник і Дар'єю Аверченко). Всі три сценарії були відзначені на Національному літературному конкурсі «Коронація слова» (2009—2011).

Режисер низки музичних кліпів та промо-роликів. Кілька років поспіль член відбіркової комісіїМіжнародного фестивалю документального кіна про права людини Docudays UA. Співпрацював з телеканалами ARTE (Франція), DISCOVERY (Росія), MTV, ІНТЕР.

У 2019 році став лауреатом Шевченківської премії у номінації «Кіномистецтво»[5].

Восени 2021 року Бонарчук завершив зйомки свого чергового фільму. Картина має назву «Редакція»[6].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Тип Роль Примітки
2001 «Манекени» Короткометражка режисер, сценарист Приз за найкращу операторську роботу, Кінофестиваль «Відкрита ніч».
2001 «The Ground» Короткометражка режисер, сценарист Приз за найкращу операторську роботу, Кінофестиваль «Пролог».
2002 «Глибокий колодязь» Короткометражка режисер, сценарист Приз за найкращу студентську режисерську роботу, Кінофестиваль «Відкрита ніч».
2003 «Стіни і двері» Короткометражка режисер Приз за найкращий ігровий фільм, Кінофестиваль «Відкрита ніч». Приз за найкращу операторську роботу, Кінофестиваль «Пролог».
2005 «Пляж для англійського лорда» Короткометражка режисер
2005 «Микола та німець» Короткометражка режисер, сценарист Приз за найкращий ігровий фільм та приз за найкращу операторську роботу, Кінофестиваль «Відкрита ніч».
2005 «Катерина» Короткометражка режисер Приз у програмі «Панорама українського кіна» від тижневика «Дзеркало тижня», 36 Київський МКФ «Молодість».
2007 «Таксист» Короткометражка режисер, сценарист Премія «Білий Слон», 16 Відкритий фестиваль кіна «Кіношок». Приз «За зухвалість та поезію», 4 фестиваль Кінотеатр. ДОК, Москва.
2007 «Радуниця» Короткометражка режисер, сценарист Приз глядацьких симпатій, 9 Міжнародний фестиваль GoEast у Вісбадені
2009 «MMS» Короткометражка режисер з кіноальманаху «Мудаки. Арабески»
2011 «Крос» Короткометражка монтажер
2012 «Поліна» Короткометражка режисер Проект 15 Young by Young
2013 «Ромська мрія» Короткометражка режисер
2013 «Сезонні роботи» Короткометражка режисер
2013 "Кафе «Вояж» Короткометражка режисер Національний конкурс КМКФ Молодість
2014 «Євромайдан. Чорновий монтаж» Повнометражний док. режисер Фільм-відкриття міжнародного кінофестивалю Docudays UA у березні 2014.
2015 «Українські шерифи» Повнометражний док. режисер Премія НСКУ 2017. Спеціальний приз журі за найкращий повнометражний документальний фільм від МФДК у Амстердамі (IDFA)
2015 «Чуєш, брате?» Короткометражка режисер, оператор Створений до виставки «Чуєш, Брате?» відомого українського фотографа Олександра Глядєлова — Docudays UA-2015
2015 «Dixie Land» Повнометражний док. режисер Найкращий український повнометражний фільм національної програми на 8-му Одеському міжнародному кінофестивалі.
2018 «Вулкан» Повнометражний худ. режисер, сценарист Спільне виробництво України та Німеччини.[7]
2024 «Редакція»[8] Повнометражний худ. режисер

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У 2018 році під час прем'єри фільму «Вулкан» на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах виступив на захист ув'язненого у Росії українського кінорежисера Олега Сенцова.[9]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.adorocinema.com/personalidades/personalidade-786109/
  2. ↑ Роман Бондарчук: «Ми показуємо світ крізь призму художніх образів». Docudays UA. 22 березня 2011. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 1 листопада 2012.
  3. ↑ ТОП-100 людей культури України. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 21 січня 2018.
  4. ↑ Роман Бондарчук: «Фінансування українського кіно — питання національної безпеки». Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  5. ↑ Обрали лауреатів Шевченківської премії. hromadske.ua (англ.). Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  6. ↑ На Херсонщині завершилися зйомки художнього фільму Романа Бондарчука Херсон (укр.). Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  7. ↑ Українсько-німецький фільм «Вулкан» візьме участь у конкурсній програмі кінофестивалю у Карлових Варах. Детектор медіа. 29 травня 2018. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 23.06.2018.
  8. ↑ Сушко, Єлизавета (15 лютого 2024). Без промови Зеленського і жовтоблакитних ведмедів: Україна на Берлінале 2024. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 15 лютого 2024.
  9. ↑ На кінофестивалі у Карлових Варах митці згадали про Олега Сенцова [Архівовано 29 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 01.07.2018

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бондарчук_Роман_Леонідович&oldid=41770031