Бондаренко Олександр Григорович
| Бондаренко Олександр Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 10 грудня 1949 (74 роки) Жданов, Сталінська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Жанр | жанрове малярство, пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова (1969) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Чорних Павло Олександровичd і Яків Никодимов | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| | ||||
Олександр Григорович Бондаре́нко (нар. 10 грудня 1949, Жданов) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1988 року. Один із засновників об'єднання художників-авангардистів «Маріуполь-87»[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народивс 10 грудня 1949 року у місті Жданові (нині Маріуполь, Донецька область, Україна). 1969 року закінчив Ростовське художнє училище, де навчався зокрема у зокрема Павла Чорних, Олексія Резвана, Володимира Резніченка.
Упродовж 1969—1987 років працював художником Донецького художньо-виробничого комбінату, з 1988 року на творчій роботі. Жив у Маріуполі, в будинку на проспекті Луніна, № 13 в, квартира 69[2].
Творчість[ред. | ред. код]
Виконує сюжетні композиції, пейзажі та натюрморти. Серед робіт:
- «Околиця» (1973);
- «Сіножать» (1987);
- «Материнство» (1989);
- «Купальниці» (1989);
- серії «Сублемація трикутника» (2002).
Учасник республіканських з 1973 року, всесоюзних з 1987 року та зарубіжних виставок. Закрема за кордоном виставлявся у Парижі у 1994 році; Ґьоттінґені у 1997 році. Персональні виставки робіт відбулися у Маріуполі у 1980 році та в стилі супрематизму «Абстрактна геометрія» в Центрі сучасного мистецтва і культури імені Куїнджі в листопаді 2019 року[3].
Представник маріупольського об'єднання художників «ХарБарБонд» (Володимир Харакоз, Сергій Баранник та Олександр Бондаренко). У лютому — березні 2015 року в Маріуполі відбулася їх спілна виставка абстрактного живопису. Художники також ініціювали проведення першої в історії НСХУ Всеукраїнської виставки абстрактного живопису в Києві (2015)[4][5].
Твори митця зберігаються в фондах Маріупольського краєзнавчого музею. в музеях та приватних колекціях України, США, Ізраїля, Болгарії, Італії, Німеччини, Франції, Греції.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Які вони — сучасні художники Маріуполя? (рос.) . 24 апреля 2020. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 359.
- ↑ У Маріуполі відкривається виставка авангарду «Абстрактна геометрія»: що потрібно знати. 15 листопада 2019. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Стрельцова М. «ХарБарБонд». Маріупольський подих свободи / Марина Стрельцова // Образотворче мистецтво. — 2015. — № 1. — С.12—15 : іл.
- ↑ Фото с виставки абстрактного живопису. 2015. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Харакоз В. В. Бондаренко Олександр Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
- Федорук О. Мистецький Олімп Маріуполя // «Образотворче мистецтво». — 2017. — № 2. — С.12—15 : іл.
|
