Бойко Микола Мокійович
| Бойко Микола Мокійович | ||
|---|---|---|
| Народився | 3 січня 1928 (96 років) Казавчин, Гайворонський район, Одеська область | |
| Нагороди |  | |
| Звання |
| |
Микола Мокійович Бойко народився 3 січня 1928 року в селі Казавчин Гайворонського району на Кіровоградщині. Ветеран Друга світова війна, був учасником партизанського руху, партизанський загін «Буревісник», Заслужений лікар України[1].
Трудова діяльність[ред. | ред. код]
Свою трудову стежину розпочав у 1948-му. Закінчив Першотравневську фельдшерсько-акушерську школу. Був направлений фельдшером до Хащеватської районної лікарні. Там пропрацював майже 10 років. Потім у 1958-му закінчив Одеський медичний інститут. Того ж року почав працювати лікарем-хірургом в Олександрійській міській лікарні. А з 1960-го призначений заступником головного лікаря ОЦРЛ. За час роботи здобув кваліфікацію спеціаліста «Хірурга».
У 2003-му, йому присвоєно звання Заслужений лікар України.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Заслужений лікар України,
- Почесна грамота Президії Верховної Ради України,
- Медаль «Ветеран праці».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України № 527/2003 «Про відзначення державними нагородами України медичних працівників». Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- [1][недоступне посилання з серпня 2019]
- [2] [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.]
- [3] [Архівовано 13 лютого 2022 у Wayback Machine.]