Бойко Денис Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Бойко.
Ф
Денис Бойко
Денис Бойко
Денис Бойко
Денис Бойко у 2018 р.
Особисті дані
Повне ім'я Денис Олександрович Бойко
Народження 29 січня 1988(1988-01-29) (36 років)
  Київ, СРСР
Зріст 197 см
Вага 85 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Полісся»
Номер 71
Юнацькі клуби
2001—2005 Україна «Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005—2014 Україна «Динамо» (Київ) 11 (−13)
2005—2008 →  Україна «Динамо-2» 17 (−27)
2005—2007 →  Україна «Динамо-3» 31 (−29)
2008 →  Україна ЦСКА (Київ) 16 (−24)
2009 →  Україна «Оболонь» 15 (−26)
2011—2012 →  Україна «Кривбас» 26 (−32)
2013—2014 →  Україна «Дніпро» 28 (−28)
2014—2016 Україна «Дніпро» 36 (−29)
2016—2018 Туреччина «Бешикташ» 3 (−4)
2016—2017 →  Іспанія «Малага» 3 (−7)
2018 →  Україна «Динамо» (Київ) 12 (−7)
2018—2023 Україна «Динамо» (Київ) 42 (−31)
2023— Україна «Полісся» 20 (−15)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2003—2005 Україна Україна (U-17) 15 (−?)
2006—2007 Україна Україна (U-19) 8 (−?)
2008—2011 Україна Україна (U-21) 8 (−?)
2014—2021 Україна Україна 7 (−7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 27 березня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 27 грудня 2021.

Дени́с Олекса́ндрович Бо́йко (нар. 29 січня 1988, Київ, СРСР) — український футболіст, воротар збірної України та житомирського «Полісся». Чемпіон України сезону 2020/21. Чемпіон Туреччини сезону 2015/16. Дворазовий переможець Кубка України, триразовий переможець Суперкубка України. Був фіналістом Ліги Європи 2014/15 у складі «Дніпра».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Динамо»[ред. | ред. код]

Вихованець київського «Динамо», в школу «динамівців» потрапив в шестирічному віці. У 2005 році почав грати на професіональному рівні в «Динамо-3» і «Динамо-2». Дебютував в «Динамо-3» 17 вересня 2005 року в матчі «Факел» (Івано-Франківськ) — «Динамо-3» — 4:1.

Другу половину сезону 2007/08 провів в оренді в київському ЦСКА.

Влітку 2009 року перейшов в оренду до новачка Прем'єр-ліги київської «Оболоні»[1]. У Прем'єр-лізі дебютував 19 липня 2009 року в матчі проти харківського «Металіста» (0:2)[2]. Вже на початку 2010 року дію орендного договору було припинено і гравець повернувся до «Динамо». 9 травня у матчі останнього туру з запорізьким «Металургом» дебютував за основний склад «Динамо».

Влітку 2011 року перейшов в оренду до криворізького «Кривбасу»[3], де протягом всього сезону був основним гравцем команди.

Перед початком сезону 2012/13 повернувся в київський клуб[4] і майже відразу підписав новий п'ятирічний контракт з «Динамо»[5].

«Дніпро»[ред. | ред. код]

Денис Бойко під час виступів за дніпровського «Дніпро». 2015 рік.

На початку сезону 2013/14 перейшов до дніпровського «Дніпра». Там він одразу здобув з командою срібло чемпіонату. Це дало «Дніпру» путівку до «Ліги Чемпіонів». Але команда не використала цей шанс програвши данському клубу «Копенгаген» з загальним рахунком 0:2 (0:0 вдома, 2:0 на виїзді) і вибула до «Ліги Європи». І спочатку здавалося, що дніпровці не мають жодних шансів на перемогу. Але завдяки неймовірній грі Бойка, та його одноклубників, вони дійшли до фіналу турніру. Де Денис витягнув неймовірний м'яч після удару Карлоса Бакки, але «Дніпро» програв 2:3.

Був претендентом на потрапляння у символічну збірну 2015 року. Але цей титул отримав Мануель Ноєр. Загалом під час оренди та кар'єри в клубі, Денис Бойко зіграв 64 матчі й пропустив 57 м'ячів.

«Бешикташ»[ред. | ред. код]

Сезон 2015—2016[ред. | ред. код]

У січні 2016 року підписав контракт з турецьким клубом «Бешикташ». Дебютував у двох кубкових матчах проти «Коньяспору», які «Бешикташ» програв із загальним рахунком 1:3: (вдома 1:2,[6] у гостях 0:1).[7]

У чемпіонаті дебютував у матчі проти «Антальяспору», і не пропустив жодного. Форвард суперників Мбілла Етаме під час зіткнення розбив воротарю голову, але все обійшлось[8]. Закріпитися в основному складі Денис не зміг.

Оренда в «Малагу»[ред. | ред. код]

Наприкінці серпня 2016 року на умовах оренди до кінця сезону став гравцем іспанської «Малаги»[9]. Дебютував 30 листопада в гостьовому матчі 1/16 Кубка Іспанії 2016—17 проти клубу «Кордова». Бойко пропустив 2 м'ячі, і «Малага» програла з рахунком 0:2.

Повернення в «Динамо»[ред. | ред. код]

Повернувшись з «Малаги» до Туреччини, не отримав шансу пробитися до основного складу «Бешикташу» і в лютому 2018 року був орендований київським «Динамо»[10], яке потребувало додаткових опцій на воротарській позиції через травму основного на той час голкіпера команди Георгія Бущана. Дебютував 15 лютого в першому матчі 1/16 фіналу Ліги Європи проти афінського АЕК (1 1)[11]. У «Динамо» відразу отримав місце в стартовому складі. Всього за пів сезону в Києві Денис встиг зіграти 19 матчів у всіх турнірах. Також успішні виступи в «Динамо» допомогли Бойку повернутися в збірну України. З рідною командою Бойко вийшов у фінал Кубка України, який програв «Шахтарю», а також виграв срібні медалі чемпіонату України.

Влітку 2018 року напередодні вильоту «Динамо» на літній збір у Австрії Бойко підписав з київським клубом повноцінний контракт[12]. Перший матч після переходу провів 21 липня за Суперкубок України проти «Шахтаря», який кияни виграли з рахунком 1:0.

Кар'єра у збірній[ред. | ред. код]

Бойко у складі молодіжної збірної України. 12 жовтня 2010 року.

Виступав за юнацькі збірні України різних вікових категорій у 2003—2011 роках.

З 2008 по 2011 рік був гравцем молодіжної збірної, у якій конкурував за місце в основному складі з Антоном Каніболоцьким. Був включений до складу української молодіжної збірної для участі у фінальній частині молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, однак у рамках цього турніру в усіх трьох матчах українців ворота команди захищав Каніболоцький.

18 листопада 2014 року дебютував за національну збірну в товариському матчі зі збірною Литви.

2015 року зіграв за збірну 2 матчі проти збірних Латвії та Грузії. В обох зустрічах Бойко пропустив по 1 голу від кожної збірної, але жоден із цих матчів збірна не програла.

Потрапив до заявки збірної України на чемпіонат Європи 2016 року у Франції, але на поле не виходив.

Матчі Дениса Бойка за національну збірну України станом на 9 вересня 2021 року
# Дата Стадіон Суперники Рахунок Турнір Голи Голи Жовта картка Червона картка Капітан
01. 18.11.2014 Україна НСК «Олімпійський», Київ Україна Україна — Литва Литва
0-0
 Товариський матч
90'
02. 31.03.2015 Україна «Арена Львів», Львів Україна Україна — Латвія Латвія
1-1
 Товариський матч
90'
 -1
03. 09.06.2015 Австрія «Лінцер», Лінц Грузія Грузія — Україна Україна
1-2
 Товариський матч
90'
 -1
04. 09.06.2015 Україна «Чорноморець», Одеса Україна Україна — Кіпр Кіпр
1-0
 Товариський матч
90'
05. 05.11.2016 Україна ОСК «Металіст», Харків Україна Україна — Сербія Сербія
2-0
 Товариський матч
90'
06. 16.11.2018 Словаччина Стадіон А. Малатинського, Трнава Словаччина Словаччина — Україна Україна
4-1
 Ліга націй УЄФА 2018/19
90'
 -4
07. 08.09.2021 Чехія Дусан Арена, Пльзень Чехія Чехія — Україна Україна
1-1
 Товариський матч
90'
 -1

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

У березні 2016 року вирішив відмовитися від російської мови у спілкуванні з партнерами по збірній України. Таким чином голкіпер хоче виразити свою патріотичну позицію.

«Це рішення пов'язане з патріотичними моментами. У одному з інтерв'ю говорив, що таким чином я висловлюю свою патріотичну позицію і ставлення до нашої країни. Мені подобається говорити українською, це моя рідна мова. Зараз я рідко буваю в Україні, бо перейшов в інший клуб. Тому в збірній я вирішив спілкуватися українською мовою»[13].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батько Дениса — Олександр в минулому професіональний футболіст[14]. Денис Бойко закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України[15].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Динамо» (Київ)
«Дніпро»
«Бешикташ»

Особисті

  • Найкращий воротар Меморіалу Олега Макарова: 2007, 2009
  • Найкращий воротар 2015 року по версії УЄФА: — номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Оболонь» орендувала чотирьох «динамівців» (рос.)
  2. ↑ «Оболонь» (Київ) — «Металіст» (Харків) — Чемпионат.ру [Архівовано 22 липня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ UA-Футбол. Денис Бойко: "Самое конкретное предложение поступило от «Кривбасса». Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 21 вересня 2012.
  4. ↑ Михайлов: «Бойко остается в Динамо». Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 21 вересня 2012.
  5. ↑ Коваль, Бойко и Кравец продлили контракты с Динамо. Архів оригіналу за 15 вересня 2012. Процитовано 21 вересня 2012.
  6. ↑ Бойко невдало дебютував у складі «Бешикташа». Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 14 лютого 2016.
  7. ↑ Бойко пропустив гол у другому матчі за «Бешикташ». Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 20 березня 2016.
  8. ↑ Українцю Бойку розбили голову в Туреччині. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 20 березня 2016.
  9. ↑ Офіційно: Бойко — гравець «Малаги». Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
  10. ↑ Денис Бойко знову виступатиме за «Динамо». Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
  11. ↑ АЕК — Динамо К 1:1. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
  12. ↑ Денис БОЙКО: «Я повернувся в «Динамо», і для мене це дуже важливо». www.fcdynamo.kiev.ua/accessdate=2018-07-04. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
  13. ↑ Легіонер збірної України відмовився від російської мови. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 28 березня 2016.
  14. ↑ Бойко: «Є намагання опинитися в основному складі „Динамо“» [Архівовано 4 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ Денис БОЙКО: «Мысли о других клубах меня даже не посещают» [Архівовано 13 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бойко Денис Олександрович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бойко Денис Олександрович
«Полісся» — поточний склад
Україна
1 Бойко (в) • 2 Бутко • 3 Хачеріді • 4 Тимощук (к) • 5 Кучер • 6 Степаненко • 7 Ярмоленко • 8 Зозуля • 9 Коваленко • 10 Коноплянка • 11 Селезньов • 12 П'ятов (в) • 13 Шевчук (в-к) • 14 Ротань (в-к) • 15 Будківський • 16 Сидорчук • 17 Федецький • 18 Рибалка • 19 Гармаш • 20 Ракіцький • 21 Зінченко • 22 Караваєв • 23 Шевченко (в) • Тренер: Михайло Фоменко
Україна
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бойко_Денис_Олександрович&oldid=42204608