Бойко Володимир Григорович (літературознавець)

Бойко Володимир Григорович
Народився 14 травня 1929(1929-05-14)
Петрівський район, Криворізька округа, Українська СРР, СРСР
Помер 16 грудня 2009(2009-12-16) (80 років)
Діяльність фольклорист
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]

Володимир Григорович Бойко (* 14 травня 1929(19290514), Мар'янівка, Петрівський район, Кіровоградська область — † 16 грудня 2009) — український вчений-фольклорист, літературознавець. Доктор філологічних наук, професор. Завідувач кафедри історії літератури і літератури народів СРСР (1976—1992), професор кафедри історії української літератури, професор і один із засновників кафедри фольклористики (1992—2002).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив відділення української мови і літератури філологічного факультету Київського університету у 1952 році.

Після заснування кафедри фольклористики, читав курси з фольклору на кафедрах історії літератури, керував фольклорною практикою і вів відповідну науково-дослідну роботу.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У центрі його уваги перебували такі проблеми, як взаємозв'язок та взаємодія естетичних систем фольклору і літератури, походження та специфіка жанрів народної творчості, динаміка розвитку фольклорного процесу тощо.

Член Вченої ради філологічного факультету (1976—2000), спеціаліст вченої ради із захисту докторських дисертацій Інституту філології (1976—2000), експертної ради ВАКу з літературознавства та фольклористки (1999—2002), голова факультетського осередку товариства «Знання», секції фольклору та етнографії Республіканського товариства охорони пам'яток історії та культури України.

Автор понад 100 публікацій.

Монографії[ред. | ред. код]

  • «Поетичне слово народу і літературний процес. Проблема фольклорних традицій в становленні української радянської поезії» (1965),
  • «Сучасна народнопоетична творчість на Україні. Основні тенденції розвитку» (1973),
  • «Поезія Едуарда Межелайтіса» (1988).

У монографії «Поезія Едуарда Межелайтіса» В. Г. Бойко висвітлює творчий шлях видатного литовського поета. Hа основі аналізу його творів – «Братерської поеми», збірників «Людина», «Авіаетюди» та ряду інших, — розглядаються дві найважливіші проблеми творчості поета — людина i суспільство, людина i всесвіт.

В. Г. Бойко був упорядником та науковим редактором багатьох збірок українського фольклору.

Збірки[ред. | ред. код]

  • «Українські народна творчість» І том,
  • «Український дитячий фольклор» ІІ том (1962),
  • «Прислів'я та приказки народів РРФСР» (1974),
  • «Пісні літературного походження» (1980).

В укладеному ним збірнику «Українські народні прислів'я» (1968) уперше було вміщено переклади зразків українського фольклору німецькою мовою, а збірник «Українські народні казки» (1976) здобув міжнародне визнання і був перекладений англійською, німецькою, французькою мовами та 5 мовами народів Індії.

Один із співавторів підручника «Українська народна поетична творчість» (1983), книги «Українська народна магія: Поетика, психологія» (Л. Ф. Дунаєвська, В. Г. Бойко, О. М. Таланчук та інші), укладач понад 10 навчальних програм.

Після видання двотомного дослідження «Українська народна творчість» (1958), здійсненого під керівництвом члена-кореспондента АН УРСР, доктора філологічних наук, професора П. Н. Попова та відповідального редактора – академіка АН УРСР, доктора філологічних наук, професора М. Т. Рильського, а також скороченого і адаптованого варіанту праці під однойменною назвою (1965), укладеного в ІМФЕ у 1983 р., був виданий підручник «Українська народно-поетична творчість», підготовлений М. С. Грицаєм, В. Г. Бойком, Л. Ф. Дунаєвською. Також у підручнику акцентується увага на текстах у записах В. Г. Бойка.

Дисертація[ред. | ред. код]

  • «Питання сатири в літературно-естетичних поглядах Івана Франка» (1955).

Статті[ред. | ред. код]

  • «Поезія давньої української літератури», вперше вміщеної у науково-методичному журналі «Українська література в загальноосвітній школі».

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений медалями «За доблестный труд в ВОВ 1941—1945 гг.» (1999), «Захисник Вітчизни» (2002), грамотами Київського університету та Міносвіти України.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Дунаєвська Л. Ф. Бойко В. Г. // УЛЕ. В 5-ти тт. – К.: Гол. ред. УРЕ, 1988. – Т. І: А–Г. – С. 206;
  2. Бібліографія українського народознавства: У 3-х тт. / Зібрав і впорядкував М. Мороз. – Львів: Ін-т народознавства України, 1999. – Т. 1. – Кн. 2: Фольклористика;
  3. Килимник О. Фольклор і літературний процес // НТЕ. – 1967. – № 1. – С. 85–87;
  4. Федас Й. Ю. Нариси з українського фольклору // НТЕ. – 1974. – № 2. – С. 96–98;
  5. Бойко Володимир Григорович