Богуш Андрій Васильович
Богуш Андрій Васильович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 18 березня 1977 Чернігів | |
Смерть | 5 вересня 2014 (37 років) с. Весела Гора Луганська область | |
Поховання | Чернігів | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Богуш Андрій Васильович у Вікісховищі |
Андрі́й Васи́льович Бо́гуш (нар. 18 березня 1977, м. Чернігів — пом. 5 вересня 2014, Весела Гора Луганська область) — військовик Збройних сил України, водій-електрик 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України. Загинув у ході війни на сході України, потрапивши у засідку на дорозі Металіст-Щастя.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився Андрій Богуш 18 березня 1977 року в місті Чернігові. Закінчив загальноосвітню школу № 5 та профтехучилище за фахом «столяр-краснодеревщик».
Працював на виробництві меблів, очолював меблеве підприємство. Брав активну участь у Революції Гідності. Добровольцем пішов служити у батальйон «Айдар»[1].
Водій-електрик 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».
5 вересня 2014 року група «Термінатора» і група «Грізлі», що повернулася з Стукалової Балки, сіли у вантажівку, яка їхала у бік міста Щастя.
У машині було 12 осіб першої групи та одинадцять бійців другої. Після повороту на Цвітні піски, через 1-1,5 км вони під'їхали до блокпосту, поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район), на якому майорів український прапор. Олександр Скиба («Термінатор»), як командир групи, вийшов з машини і підійшов до постового. На питання постового: «Хто такі?» відповів: «Ми — Айдар». Постовий вигукнув «Айдар!» і одночасно весь блокпост відкрив вогонь по машині українських вояків. Після чого поранених українських вояків добивали пострілами[2].
Українські вояки потрапила в засідку вже після оголошення перемир'я[3].
У зв'язку із загибеллю на фронті Андрія Богуша і сержанта Рябого Віталія Вікторовича 12 вересня у Чернігові оголошується день скорботи, на будівлях і спорудах приспущені Державні Прапори України з чорною стрічкою.
Похований Андрій Богуш у Чернігові на цвинтарі Ярцево.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни ногороджений:
- Орденом «За мужність» ІІІ ступеня[4].
- Нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В Чернігові попрощались з Андрієм Богушем та Віталієм Рябим. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 31 січня 2017.
- ↑ Терористи не віддають полонених у бою 5 вересня «айдарівців». Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
- ↑ Бійці з «Айдару» потрапили у засідку російського спецназу. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання[ред. | ред. код]
- Андрій Богуш [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Чернігівська ОДА [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.]
- 12 вересня у Чернігові знову День жалоби[недоступне посилання з червня 2019]
- Розпорядження міської ради
|