Блюзовий період

Блюзовий період, або блюзовий 12-такт (англ. Twelve bar blues) — період, який отримав надзвичайне розповсюдження у популярній музиці і став однією з визначальних стильових рис блюзу. Ця структура визначається характерною гармонічною побудовою, а також і структурною структурою вірша.

Гармонічна будова[ред. | ред. код]

Блюзовий період складається з трьох фраз, кожна з яких містить 4 такти:

Таким чином гармонічна схема блюзового періоду може бути записана у наступний спосіб:

Типовий блюзовий період
T T T T
S S T T
D S T T

Трапляються, однак, і деякі гармонічні видозміни цієї структури наприклад:

З 10-м тактом на домінанті
T T T T
S S T T
D D T T

Ускладненням стандартної схеми може бути використання септакордів, які з'являються перед зміною гармонії, наприклад:

Використання септакордів
T T T T7
S S7 T T7
D S T D7

Існують також мінорні різновиди блюзового періоду (minor 12-bar blues), наприклад «Why Don't You Do Right?». Мажор і мінор можуть бути суміщені, що характерно для творчості Чарлі Брауна[en]. Іноді блюзовий період може закінчуватися і на домінантовій гармонії, що в англійській термінології описується терміном turnaround[en].

Текст[ред. | ред. код]

Текст, що вкладається у блюзовий період складається з трьох рядків, причому перші два як правило є подібними й іноді відрізняються лише інтонацією, наприклад:

I hate to see the evening sun go down,

Yes, I hate to see that evening sun go down
'Cause it makes me think I'm on my last go 'round

Приклади[ред. | ред. код]

Блюзовий період є основою чисельної кількості пісень, причому не тільки тих, що вважаються блюзовими (напр. «St. Louis Blues», «Shake, Rattle and Roll», «Hound Dog»), але й госпел (напр. «I'm So Glad (Jesus Lifted Me)», джаз («Flying Home» чи «Night Train»), поп- і рок пісень (напр. «In the Mood» Глена Міллера, «Why Don't We Do It In The Road?» гурту The Beatles та інші. Також за цією схемою написані більшість композицій бугі-вугі.

Нижче подається приклад блюзового вірша з гармонізацією в ре мажорі. Позначення акорду відноситься до долі, знаком «–» позначено продовження попередньої гармонії:

D        -     -      -         Woke up this morning with an   G     -   -    -   D - - - D7 - - -  awful aching head   G        -     -      -         Woke up this morning with an   G7    -   -    -   D - - - D7 - - - awful aching head  A     -        -     A7 My new man had left me   G    -    -     G7 D - - - D - A A7 just a room and an empty bed.   
Бессі Сміт, "Empty Bed Blues".

Посилання[ред. | ред. код]