Блохін Василь Михайлович

Василь Михайлович Блохін
рос. Василий Михайлович Блохин
Народження	7 січня 1895 або грудень 1895; Владимирська губернія, Російська імперія
Смерть	3 лютого 1955; Москва, СРСР
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	Російська імперія; СРСР
Рід військ	НКВС
Освіта	Московський архітектурний інститут
Роки служби	1914—1954
Партія	КПРС
Звання	генерал-майор; позбавленний
Війни / битви	Перша світова війна; брав участь у масових стратах під час сталінських репресій
	Блохін Василь Михайлович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блохін.

Васи́ль Миха́йлович Блохі́н (рос. Василий Михайлович Блохин, 7 січня 1895, Російська імперія — 3 лютого 1955, РРФСР-СРСР) — працівник каральних та репресивних органів НКВС-МДБ СРСР. Професійний кат НКВС СРСР, «рекордсмен» з убивства людей. Персонально стратив до 50000 осіб, у тому числі за позасудовими вироками, найбільше у період з 1937 р. до 1945 р..

За всі роки служби особисто розстрілював 200 осіб щодня. Особисто стратив двох представників сталінського режиму, які, за збігом обставин, були серед головних організаторів Голодомору 1932—1933 років — (Чубаря й Косіора Станіслава). Активний учасник масових убивств полонених польських офіцерів у 1940 році під час Катинського розстрілу.

Мав звання генерал-майора, нагороджений кількома найвищими орденами та медалями СРСР. За наполяганням Лаврентія Берії 1953 року був звільнений у запас, згодом — позбавлений персональної пенсії МДБ СРСР та військового звання. Згідно із зізнаннями колеги генерала Блохіна Дмитра Токарєва, вчинив самогубство, офіційно — помер від інфаркту.

Почав свою діяльність, працюючи пастухом у селі Турово Ярославської губернії (1905—1910), муляром у підрядників у м. Москві (1910—1915).

Похований на Донському цвинтарі в Москві, де нещодавно, за сприяння російських шанувальників генерала Блохіна, йому встановлено ошатний надгробок.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1933 р. закінчив Московський архітектурно-будівельний інститут,
в 1937 р. — Московський інститут підвищення кваліфікації господарників.

Особисті уподобання[ред. | ред. код]

Волів розстрілювати людей з німецького пістолета Walther PP^[3];
любив одягати для акту вбивства шкіряні рукавички, шкіряний фартух і шкіряний головний убір^[4];
протягом 1924 р. — 2 березня 1953 р. під документальними актами про проведені розстріли ставив свій особистий підпис^[5].

Звання й кар'єра[ред. | ред. код]

1915 р. — рядовий Російської імператорської армії, унтер-офіцер, взводний унтер-офіцер 3 роти 82 піхотного запасного полку;
1917 р. — взводний старший унтер-офіцер, виконувач обов'язків голови ротного комітету 218 піхотного полку;
1918 р. — член ВКП (б), працював помічником начальника військкомату Червоної Армії, командир взводу;
1921 р. — командир взводу 62 батальйону військ ВНК;
1926 р. — комендант ОДПУ СРСР.
1934 р. — комендант адміністративно-господарського управління (АГУ) НКВС СРСР;
9 грудня 1935 — капітан державної безпеки СРСР;
14 березня 1940 р. — майор державної безпеки СРСР;
14 лютого 1943 р. — полковник державної безпеки СРСР;
14 жовтня 1944 р. — комісар державної безпеки СРСР;
9 липня 1945 р. — генерал-майор СРСР;
1946 р. — начальник комендантського відділення управління справами МДБ СРСР;
1952 р. — заступник начальника АГУ НКВС СРСР — комендант МДБ СРСР.

Див. також[ред. | ред. код]

Берг Ісай Давидович

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ ^а ^б Who led the NKVD
d:Track:Q125566566
↑ Петров Никита, (02.08.2010). «Человек в кожаном фартуке». Новая газета, спецвыпуск «Правда ГУЛАГа». № 10 (31). Архів оригіналу за 27.06.2016. Процитовано 27.06.2016. (рос.)
↑ Герей Василь (Петров Микита),. «Василь Блохін: кат у шкіряному фартусі». Архів оригіналу за 27-06-2016. Процитовано 27-06-2016.
↑ Альбац Евгения: Палачи и жертвы Репортаж с Донского кладбища Москвы, где лежат те, кто расстреливал, и те, кого расстреливали [Архівовано 26 червня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Блохин В. М. [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Петров Н. В., Скоркин К. В. «Кто руководил НКВД, 1934—1941» : справочник / под ред. Н. Г. Охотина и А. Б. Рогинского. — М. : "Звенья", 1999. — 502 с. — 3000 прим. — ISBN 5-7870-0032-3. (рос.)
Рейфилд Дональд,. «Сталин и его подручные» = англ. Stalin and his hangmen. — М. : "Новое литературное обозрение", 2008. — 500 с. — 1,5 тыс. прим. — ISBN 978-5-86793-651-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Сталинские палачи НКВД: когда реальность страшнее фильмов ужасов [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.] // Национальный Банк Новостей.
Петров Никита, (02.08.2010). «Человек в кожаном фартуке». Новая газета, спецвыпуск «Правда ГУЛАГа». № 10 (31). Архів оригіналу за 27.06.2016. Процитовано 27.06.2016. (рос.)
Герей Василь (Петров Микита),. «Василь Блохін:кат у шкіряному фартусі». Архів оригіналу за 27-06-2016. Процитовано 27-06-2016.
Розенблюм А.,. Профессия — палач, звание — генерал. Архів оригіналу за 23.04.2014. (рос.)
Сталинские палачи-рекордсмены [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Биография Блохина [Архівовано 23 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
В России палачи лежат с почетом [Архівовано 30 жовтня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Профессия — палач, звание — генерал [Архівовано 23 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Биография Блохина [Архівовано 15 червня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
Человек в кожаном фартуке [Архівовано 1 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Петров Н., «Даже собаки от нас шарахались» [Архівовано 22 березня 2015 у Wayback Machine.]. // Новая газета, спецвыпуск «Правда ГУЛАГа» от 07.07.2008 № 6 (6).(рос.)
Воронов В., «Палач в кожаном фартуке» [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.]. // газета «Совершенно секретно», № 3/250 от 03/2010.(рос.)
Альбац Евгения, Палачи и жертвы [Архівовано 26 червня 2016 у Wayback Machine.], № 7 (276) от 4 марта 2013 // «The New Times», ООО «Новые времена». (рос.)
Обратный перевод допроса Токарева (с перевода на польский) [Архівовано 9 жовтня 2010 у Wayback Machine.] // Katyn. Dokumenty zbrodni. Tom 2. Zagłada marzec — czerwiec 1940. Opracowały W. Materski, В. Woszcyński, N. Lebiediewa, N. Pietrosowa. W-wa, 1998. S. 432—470.(рос.)(пол.)
Ямской Николай, Палачи лежат в почете [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.], 18.09.2005 // «Коммерсантъ» (журнал «Огонёк»). (рос.)

Це незавершена стаття про діячів Великого терору.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про УРСР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «СРСР» Портал «Біографії»

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=64503191_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-1] а ^б Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1787111"_data-entity-id="Q125566566">[http://old.memo.ru/history/nkvd/kto/biogr/index.htm_Who_led_the_NKVD]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q125566566]]</div>-2] а ^б Who led the NKVD
d:Track:Q125566566

[3] Петров Никита, (02.08.2010). «Человек в кожаном фартуке». Новая газета, спецвыпуск «Правда ГУЛАГа». № 10 (31). Архів оригіналу за 27.06.2016. Процитовано 27.06.2016. (рос.)

[4] Герей Василь (Петров Микита),. «Василь Блохін: кат у шкіряному фартусі». Архів оригіналу за 27-06-2016. Процитовано 27-06-2016.

[5] Альбац Евгения: Палачи и жертвы Репортаж с Донского кладбища Москвы, где лежат те, кто расстреливал, и те, кого расстреливали [Архівовано 26 червня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]