Блокада українського флоту в Донузлаві

Блокада українського флоту в Донузлаві
Анексія Криму
Розташування затоки Донузлав
Дата3-27 березня 2014
МісцеДонузлав
Причина Встановлення контролю над українським флотом і недопущення його виходу в Одесу
Результат Росія встановила контроль над Донузлавом, українські військовослужбовці залишили Крим
Сторони
Росія Росія Україна Україна
Командувачі
Росія Олександр Вітко
Україна/Росія Денис БерезовськийКапітуляція		 Україна Ігор Тенюх
Україна Сергій Гайдук
Україна Юрій Федаш
Україна Дмитро Коваленко
Сили
1 ракетний крейсер
4 кораблі забезпечення
2 вертольоти		 1 корвет
1 рейдовий тральщик
2 морських тральщика
2 десантні кораблі
Втрати
немає втрачено захопленими кораблі[які?]

початок артилерійських обстрілів

вторгнення кадрових військ РФ

перші Мінські домовленості

другі Мінські домовленості

Блокада українського флоту в Донузлаві тривала з 3 по 27 березня 2014 року. Почалася з блокування виходу з Донузлава ракетним крейсером «Москва», а згодом була пов'язана із затопленням російською стороною великого протичовнового корабля «Очаков» з метою недопущення виходу українського флоту в Одесу. У підсумку в Донузлаві було заблоковано 13 українських кораблів. Блокада закінчилася з встановленням контролю над останнім кораблем під українським прапором у Криму — «Черкасами».

Військова база[ред. | ред. код]

У 1961 році був проритий 200-метровий канал, який зробив з озера Донузлав затоку. З тих пір розвиток даного регіону був пов'язаний з Кримською військово-морською базою. Після поділу Чорноморського флоту база перейшла під контроль України. Була утворена Південна військово-морська база України. На території Донузлава неодноразово проходили спільні навчання НАТО і України «Сі Бриз»[1], що викликало несхвалення з боку Росії, а також проросійських і лівих сил півострова[2][3][4].

На момент початку блокади в селищі Новоозерне знаходилися наступні військові об'єкти і з'єднання ВМС України: 257 об'єднаний склад озброєння та майна (в/ч А4290), морський розвідувальний пункт (в/ч А3343), Південна військово-морська база України (в/ч А2506) і 21 район берегової системи спостереження (в/ч А4249)[5]. Також в районі Донузлава в селищі Мирний розташовується покинута авіабаза протичовнової авіації[6][7].

Станом на березень 2014 року в Новоозерному базувалися кораблі 5 бригади надводних кораблів ВМС України[5][8]:

У складі 8 окремого дивізіону суден забезпечення знаходилися[5][9]:

  • протипожежний катер «Євпаторія» (U728);
  • морський буксир «Ковель» (U831);
  • буксирний катер «Новоозерне» (U942).

Передісторія[ред. | ред. код]

Російські військові з АК74 у формі без розпізнавальних знаків патрулюють сімферопольський аеропорт 28 лютого 2014

З 23 по 27 лютого була здійснена зміна виконавчих органів влади Севастополя та Автономної Республіки Крим. Нова кримська влада заявила про нелегітимність влади України і звернулася за допомогою до керівництва Росії, яке надало їй підтримку[10][11].

Починаючи з 27 лютого на території Криму розгортаються дії численних збройних формувань — з одного боку, це загони самооборони з місцевих жителів, «беркутівців», козаків і представників різних російських громадських організацій, які прибули до Криму з власної ініціативи для «захисту співвітчизників»; з іншого боку — групи добре озброєних і екіпірованих людей у військовій формі без розпізнавальних знаків[12]. Аж до закінчення кримських подій ці формування забезпечували контроль над стратегічними об'єктами та місцевими органами влади, їх охорону і функціонування, блокували українські військові об'єкти, військові частини і штаби[13]. Українські та західні ЗМІ, українська влада і керівництво західних держав з перших же днів з упевненістю говорили про те, що мова йде про дії підрозділів російських військ, кваліфікуючи це як агресію, військове вторгнення і окупацію. Російські офіційні особи аж до квітня 2014 відмовлялися це визнавати публічно[14].

1 березня, отримавши звернення від уряду Криму і Віктора Януковича, президент Росії Володимир Путін вніс до Ради Федерації звернення про використання російських військ на території України[15]. Того ж дня Рада Федерації, зібравшись на позачергове засідання, дала згоду на використання російських військ в Україні[16].

Також, 1 березня 2014 року указом в. о. президента України Олександра Турчинова Денис Березовський призначений командувачем Військово-морськими силами України. Наступного дня контр-адмірал склав присягу новому керівництву Криму й призначений командувачем ВМС Криму[17]. Цього ж дня він був відсторонений від займаної посади рішенням в. о. міністра оборони України Ігоря Тенюха і указом в. о. президента України. Замість Березовського командувачем був призначений Сергій Гайдук[18][19][20].

Хід подій[ред. | ред. код]

За словами міністра оборони України Ігоря Тенюха, у флоту на той момент умовно боєздатними залишилося лише чотири кораблі, в тому числі великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський»[21], що базувався в Донузлаві. Відповідаючи на питання, чому українські кораблі не були виведені з Криму в кінці лютого 2014 року, Тенюх звинуватив головнокомандувача Збройними силами України Юрія Іл'їна, який, за його словами, не віддав відповідний наказ[22]. Проте сам Іл'їн звинуватив Тенюха у відсутності такого наказу[23].

2 березня 2014 року в селище Новоозерне прибуло чотири КамАЗи з озброєними людьми[24]. 3 березня з'явилася інформація про блокування Південної військово-морської бази України військовослужбовцями Російської Федерації[25]. 200-метровий вихід із затоки Донузлав блокував флагман Чорноморського флоту Росії ракетний крейсер «Москва» у супроводі 4 кораблів забезпечення[26][27]. На суші українську частину блокували близько 100 військовослужбовців Росії. Тоді ж, кораблі ВМС України отримали наказ знятися з причалу і розосередитися по Донузлаву[28].

Командувач ЧФ РФ Олександр Вітко особисто приходив на переговори з командуванням частини, під час яких пропонував здатися і дати присягу кримському народу, але йому було відмовлено[29]. Відмовлено було і у виконанні наказу Дениса Березовського — кораблям відійти до причалу і здати зброю на склади[28]. Вранці 4 березня прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов заявив, що особовий склад українських військових частин готовий підкоритися новому уряду Криму і що стосовно командирів, які відмовляються виконувати його накази, будуть порушені кримінальні справи[30].

Затоплений корабль «Очаков»

4 березня озброєні люди без розпізнавальних знаків почали копати окопи поблизу причалу. 5 березня вихід з Донузлава блокували кораблі СФП-183, «Москва», «Штиль» і «Блискавка»[24]. З метою недопущення виходу українських кораблів до Одеси в ніч з 5 на 6 березня 2014 року на виході з Донузлава були затоплені (див. брандер) списаний великий протичовновий корабель «Очаков» (довжина близько 180 метрів) та рятувальне буксирне судно «Шахтар», що належали РФ. «Очаков» ліг на борт, заблокувавши вихід із затоки[31][32]. На затоплення «Очакова» пішло близько 80 хвилин[33].

У зв'язку з блокадою українських кораблів у Донузлаві Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест Російській Федерації[34]. 7 березня був затоплений пожежний катер БМ-416, водотоннажністю 30-40 тонн[35].

13 березня з'явилася інформація про затоплення четвертого корабля на виході із затоки[36][37][38], після чого Міністерство закордонних справ України передало вербальну ноту Росії у зв'язку із затопленням кораблів у Донузлаві і загрозою екологічній безпеці в Чорному морі. Директор департаменту інформаційної політики МЗС України Євген Перебийніс заявив, що вся відповідальність за завдану шкоду морському середовищу та природним ресурсам покладається на російську сторону[39].

Також 13 березня до розташування Південної військово-морської бази України було доставлено продовольство в розмірі близько 25 тонн, зібране фермерами з Рівненської області. Командир бази Володимир Догонов сказав, що допомоги для їх бази здійснюється багато, і тому поділився із сусідніми військовими частинами[40]. Через Червоний хрест допомогу передавали жителі Кіровограда та Новомиргорода[41]. Командир тральщика «Черкаси» Юрій Федаш говорив, що допомогу також надавали кримські татари з довколишніх сіл Медведеве і Кіровське[42].

Після референдуму про статус Криму 16 березня моряки просили від керівництва України чіткого плану подальших дій по евакуації з Донузлава військовослужбовців та членів їх сімей[43][44]. Однак виконувач обов'язків Президента України Олександр Турчинов заявив, що Міністерство оборони і Генеральний штаб віддає накази щодо захисту своїх кораблів. Також Турчинов підкреслив необхідність вистояти і не допустити подальшого вторгнення Росії в Україну[45].

Депутат Державної Думи Росії і колишній командувач Чорноморським флотом Володимир Комоєдов заявив, що українські судна, які перебувають на території Криму, після референдуму стануть російськими[46].

19 березня 2014 року штаб Південної військово-морської бази України перейшов під контроль РФ[47][48]. Ворота штабу біля контрольно-пропускного пункту були знесені бульдозером. Російські військові цивільними автомобілями заблокували виїзд з парку автомобільної техніки[49]. Після цього кораблі «Вінниця», «Костянтин Ольшанський», «Кіровоград», «Черкаси» та «Чернігів» вийшли на середину Донузлава з метою запобігання захоплення[50]. 20 березня, командир 5 бригади надводних кораблів ВМС України Віталій Звягінцев, який перейшов на бік Росії, наказав усім кораблям причалити до берега[51][52].

21 березня на березі були розгорнуті три кулеметні точки, причал був зайнятий російськими військовими[53]. Того ж дня кораблі «Кіровоград», «Феодосія» і «Чернігів» підійшли до причалу і здалися[24]. Командир «Кіровграда» капітан ІІІ рангу Володимир Хромченков увечері зателефонував у прямий ефір передачі Шустер Live і розповів про те, що кораблі чекають адекватного наказу про їх подальшу долю, додавши, що керівництво з ним не зв'язується[54]. Наступного дня з командиром зв'язався в. о. керівника Адміністрації Президента Сергій Пашинський[55].

Пізніше командир «Кіровограда» Володимир Хромченков, командир «Феодосії» О. Білий і командир «Чернігова» Борис Палій перейшли на бік Росії[51].

21 березня тральщик «Черкас» зробив першу спробу прорватися з Донузлава[56]. «Черкаси» зачепили швартовими тросами один із затоплених кораблів і спробували відтягнути його. Операція тривала близько двох годин, проте тральщику через брак потужності це не вдалося[57]. Командир корабля Юрій Федаш запитував допомоги у тральщика «Чернігів», проте йому було відмовлено. У цей день з «Черкас» зійшло два офіцери, один мічман і дев'ять чоловік особового складу[58]. Натомість на борт піднялися троє моряків з тральщика «Чернігів»[57].

22 березня корвет «Вінниця» в результаті штурму підняв Андріївський прапор[59], а командир Сергій Заугольніков у підсумку перейшов на бік Росії[51]. Того ж дня, Сергій Гайдук заявив, що запасів продовольства на кораблях, які знаходяться в Донузлаві залишилося на 10 діб[60]. 23 березня рейдовий тральщик «Генічеськ» здійснив спробу виходу з Донузлава[61], однак був заблокований буксиром Чорноморського флоту Росії[24]. Цього ж дня командир тральщика «Черкаси» Юрій Федаш повідомив, що у нього зберігається зв'язок із командуванням[62].

У ніч на 24 березня було затоплено малогабаритне судно[63]. Пізніше, «Костянтин Ольшанський» використовував димові завіси, проте все одно був захоплений з баркаса U8301[64][65][66], як і тральщик «Генічеськ»[67]. Капітан «Костянтина Ольшанського» Дмитро Коваленко заявив, що питання затоплення судна не розглядалося[68]. На момент захоплення корабля із 120 осіб екіпажу залишилося 21. За весь час з «Костянтина Ольшанського» було викинуто близько 400 гранат[28]. МЗС України назвав захоплення кораблів Росією — піратством[69].

Тральщик «Черкаси» зробив спробу виходу з Донузлава, пройшовши між двох затоплених кораблів. У підсумку тральщику перегородило шлях буксирне судно, з якого робилися спроби висадитися на борт[65]. За словами Федаша він розглядав варіант захоплення цього судна, проте керівництво в Києві йому відмовило. Також він говорив, що з метою запобігання захопленню судна вони стріляли по воді і застосовували гранати РГ-42[42]. Також 24 березня в. о. президента України Олександр Турчинов повідомив, що Міністерству оборони було дано доручення вивести військові підрозділи з Криму[70]..

25 березня навколо тральщика «Черкаси» скоїв обхід невідомий катер[71]. 26 березня останній український корабель у Криму — тральщик «Черкаси» був захоплений за допомогою двох вертольотів Мі-35 і трьох катерів[72]. Корабель маневрував упродовж декількох годин, однак все одно був захоплений з використанням вогнепальної зброї та світло-шумових гранат[73][74]. За словами Федаша в захопленні «Черкас» брав участь тамбовський спецназ[75].

Під час штурму постраждалих не було[72], однак були пошкоджені механізми управління. У підсумку буксир «Ковель» відтягнув «Черкаси» до причалу[76]. Наступного дня екіпаж зійшов на берег і вирушив на материкову Україну, останнім з корабля зійшов командир Юрій Федаш, після чого з тральщика була прибрана українська символіка[57].

Повернення кораблів[ред. | ред. код]

Після захоплення українських кораблів Олександр Турчинов дав доручення міністру оборони України Михайлу Ковалю про те, що «в полоні не повинно залишитися жодного військового корабля»[77]. 19 квітня 2014 року кораблі «Кіровоград», «Вінниця», «Херсон», «Ковель», «Горлівка» і «Новоозерне» були повернуті Україні і передислокувались до Одеси[78][79]. Передача відбулася в нейтральних водах, куди кораблі відбуксирувала російська сторона, після чого на суднах були знову підняті українські прапори[80]. У травні Україні був переданий тральщик «Генічеськ»[81] і пасажирський катер «Добропілля»[8].

Станом на червень 2015 року кораблі «Чернігів», «Черкаси» та «Костянтин Ольшанський» не повернуто Україні[82].

Підйом затоплених кораблів[ред. | ред. код]

Пам'ятний знак затопленим кораблям у Новоозерному

У квітні 2014 року Науково-дослідний інститут (рятування та підводних технологій) розробив проект підйому затопленого «Очакова». Над підйомом корабля працювало близько 100 фахівців: військовослужбовці кораблів суднопіднімального загону, водолази аварійно-рятувального загону, фахівці 13 судноремонтного заводу Чорноморського флоту РФ та підприємства «Севзапканат»[33].

Подібної масштабної операції з підйому кораблів у Криму не проводилося близько 20 років. Водолази працювали щодня у три зміни. Для підйому було підготовлено 23 тонни канатів, використовувався 100-тонний кран[33]. У підсумку в жовтні 2014 року «Очаков» було піднято і доставлено в Інкерман для утилізації[83].

Пам'ять[ред. | ред. код]

Російська сторона[ред. | ред. код]

8 серпня 2014 року в Новоозерному голова Державної Ради Республіки Крим Володимир Константинов відкрив пам'ятний знак затопленим кораблям, які блокували вихід кораблям Військово-морських сил України. На меморіальній дошці написано: В пам'ять про кораблі, які були затоплені в березні 2014 року за возз'єднання Криму з Росією[84][85].

Українська сторона[ред. | ред. код]

Відзначення екіпажу корабля «Черкаси»

27 березня 2014 року командиру тральщика «Черкаси» Юрію Федашу було присвоєно звання почесного громадянина міста Черкас[86], а 24 серпня вручений Орден Данила Галицького[87]. 4 квітня відбулося вітання екіпажу тральщика «Черкас» у центрі однойменного міста, де їх вітали як героїв[88].

У квітні 2014 року рок-гурт «Ляпис Трубецкой» запросив моряків «Костянтина Ольшанського» на свій концерт в Одесі і назвав українських моряків у Донузлаві героями. Також вони відзначили відеоролик, який був знятий на кораблі, де моряки виконують пісню «Воины света»[89]. Однак помилково вважається, що ролик був знятий на тральщику «Черкаси»[88]. 6 квітня 2014 року перед матчем київського «Динамо» та харківського «Металіста» в рамках чемпіонату України на поле стадіону «Олімпійський» були запрошені моряки з «Кіровограда», яких зустрічали як героїв[90].

24 серпня 2014 року під час військового параду з нагоди Дня незалежності України Президент України Петро Порошенко заявив: «Україна ніколи не забуде дій екіпажу тральщика „Черкаси“, який до останнього маневрував і захищав свій корабель в бухті Донузлав»[91][92].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Алёна Иваниченко (24.07.2008). В Крыму прошла массовая акция протеста против натовских учений «Си Бриз». Первый канал. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
  2. ↑ Міжнародні військові навчання «Сі бриз» таки пройдуть у Криму, але без іноземних військ. Володимир Притула. Радіо Свобода. 27.04.2009. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 26.06.2015.
  3. ↑ Комментарий Департамента информации и печати МИД России относительно проходящих на Украине учений «Си Бриз-2008». МЗС РФ. 18.07.2008. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
  4. ↑ Комментарий МИД России в связи с заходом в Черное море американского противоракетного крейсера «Монтерей». МЗС РФ. 12.06.2011. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
  5. ↑ а б в Борис Рожин (26.03.2014). Итоги «Крымской войны» для Украины. ИА REX. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
  6. ↑ Противолодочная Авиабаза «Донузлав». urban3p.ru. 06.11.2012. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
  7. ↑ Заброшенная военно-морская база Черноморского флота в Крыму. Krimeo. 17.04.2015. Архів оригіналу за 20.06.2015. Процитовано 18 червня 2015.
  8. ↑ а б Возвращение украинских кораблей из Крыма отложено из-за шторма. ЛІГАБізнесІнформ. 14.05.2014. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 18 червня 2015.
  9. ↑ Вяткин, Ярослав (11.03.2014). К миру без принуждения. Взгляд. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
  10. ↑ Міськрада Севастополя заявила, що не визнає "майданівську" владу. Уніан. 1.03.2014. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 27.06.2015.
  11. ↑ Крымский премьер Аксёнов обратился к Путину за "содействием". 1.03.2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27.06.2015. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  12. ↑ Спецтуристы. Сергей Канев. Новая газета. 1.07.2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 27.06.2015.
  13. ↑ Российские военные продолжают блокировать крымские части. podrobnosti.ua. 03.03.2014. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 27.06.2015.
  14. ↑ Путин признал факт военного вмешательства в Крыму. RT. 17.04.2014. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
  15. ↑ Владимир Путин внёс обращение в Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации. Офіційний сайт президента Росії. 01.03.2014. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  16. ↑ Совет Федерации дал согласие на использование Вооружённых Сил России на территории Украины. Рада Федерації. 01.03.2014. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  17. ↑ Екс-голова ВМС України Березовський склав присягу на вірність ”мешканцям АР Крим та міста Севастополя” Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/politics/891973-eks-golova-vms-ukrajini-berezovskiy-sklav-prisyagu-na-virnist-meshkantsyam-ar-krim-ta-mista-sevastopolya.html. Уніана. 02.03.2014. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 27.06.2015.
  18. ↑ Тенюх відсторонив Березовського від виконання обов'язків командувача ВМС. 112 Україна. 02.03.2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 5 липня 2015.
  19. ↑ Екс-голову ВМС України Березовського відсторонено від посади ще зранку - Сюмар. Уніан. 02.03.2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  20. ↑ Указ Президента України № 227/2014 «Про звільнення Д.Березовського з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України». Верховна рада України. 02.03.2014. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 27 червня 2015.
  21. ↑ Источник: Тенюх оценил состояние армии как неудовлетворительно низкое. РИА Новости. 12.03.2014. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  22. ↑ Тенюх розповів, чому українські кораблі "вчасно" не вивели із Криму. Уніан. 29.03.2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  23. ↑ Ю.Ільїн про виведення кораблів із Криму: І.Тенюх говорить неправду, він був не готовий керувати ЗСУ. УНН. 29.03.2014. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  24. ↑ а б в г Озеро Донузлав — хроника событий. Центральный Военно-Морской Портал. 26.05.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  25. ↑ В Новоозёрном и Феодосии заблокированы части с морпехами-украинцами. Аргументы и факты — Украина. 03.03.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  26. ↑ Украинским кораблям закрыли выход из озера Донузлав. Информационное агентство «е-Крым». 05.03.2014. Архів оригіналу за 19.06.2015. Процитовано 27 червня 2015.
  27. ↑ Російські військові затопили корабель, щоб заблокувати українську базу ВМС. day.kiev.ua. 06.03.2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27.06.2015.
  28. ↑ а б в Ирина Уманец (23.04.2014). Эксклюзивное интервью с командиром десантного корабля «Константин Ольшанский». Одесская жизнь. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  29. ↑ Денис Тимошенко (05.03.2014). База ВМС України на Донузлаві прогнала головнокомандувача ЧФ РФ: українців взяли в облогу. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  30. ↑ «Верховный главнокомандующий» Крыма Аксенов грозит уголовными делами командирам, отказавшимся ему подчиняться. Центр журналистских расследований. 04.03.2014. Архів оригіналу за 1 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  31. ↑ Російські військові затопили корабель біля входу в озеро Донузлав з метою перекриття фарватеру і блокування кораблів ВМС Збройних сил України. Министерство обороны Украины. 06.03.2014. Архів оригіналу за 18.06.2015. Процитовано 27.06.2015.
  32. ↑ Росіяни затопили в Криму свій корабель, щоб заблокувати українські. Українська правда. 06.03.2014. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  33. ↑ а б в Егор Гришкин (09.10.2014). В Крыму завершилась операция по подъему корабля «Очаков». Российская газета. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  34. ↑ Огляд подій навколо Автономної Республіки Крим (6-7 березня). Міністерство закордонних справ України. 07.03.2014. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  35. ↑ Російські військові затопили ще один корабель на озері Донузлав. dt.ua. 07.03.2014. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 27.03.2014.
  36. ↑ Російські військові затопили у Криму вже четвертий корабель. Корреспондент. 13.03.2014. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  37. ↑ В крымской бухте Донузлав затопили четвертое судно. Взгляд. 13.03.2014. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  38. ↑ Огляд подій навколо Автономної Республіки Крим. Міністерство закордонних справ України. 14.03.2014. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  39. ↑ России передана нота в связи с угрозой экологической безопасности в Чёрном море. Интерфакс. 13.03.2014. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  40. ↑ Рівняни таки довезли харчі заблокованим у Криму українським військовим. Міністерство оборони України. 13.03.2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 27 червня 2015.
  41. ↑ Не словом — а делом: как неравнодушные Новомиргородские предприниматели поддержали «Кировоград» (рос.). kg-region.com. 17.03.2014. Архів оригіналу за 29.06.2015. Процитовано 18 червня 2015.
  42. ↑ а б Капітан «Черкас» Юрій Федаш — герой із В. Бірок. realno.te.ua. 03.04.2014. Архів оригіналу за 20.06.2015. Процитовано 27 червня 2015.
  43. ↑ Из-за нерешительности Киева верные присяге украинские военные в Крыму оказались в сложном положении. NEWSru.com. 21.03.2014. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  44. ↑ Юлиана Скибицкая (21.03.2014). Заблокированные в Крыму украинские моряки: Дайте нам приказ!. Сегодня.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  45. ↑ Алексей Беловол (21.03.2014). Турчинов: Задача украинских военных моряков в Крыму — защищать свои корабли. Сегодня.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  46. ↑ Комоедов: ЧФ РФ может пополниться 20 кораблями и судами ВМС Украины. РИА Новости. 18.03.2014. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  47. ↑ В Новоозёрном взята приступом база ВМС Украины. Бі-бі-сі. 19.03.2014. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 27.06.2015.
  48. ↑ Российские военные заняли воинскую часть Украины в Новоозёрном. Аргументы.ру. 19.03.2014. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 27.06.2015.
  49. ↑ Брифінг в МЗС України 19 березня 2014 р. Міністерство закордонних справ України. 19.03.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  50. ↑ Российские военные захватили корветы «Луцк» и «Хмельницкий». Segodnya.ua. 20.03.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  51. ↑ а б в Военный прокурор Одесского гарнизона открыл уголовные производства в отношении крымских дезертиров: список предателей-офицеров. Думская.net. 13.11.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  52. ↑ Корабель «Черкаси»: історії українських солдат в Криму на YouTube
  53. ↑ Российские пулеметчики блокируют украинские корабли на Донузлаве. ФОКУС.ua. 21.03.2014. Архів оригіналу за 19.06.2015. Процитовано 27 червня 2015.
  54. ↑ Сергій Грабовський (25.03.2014). Загибель ескадри-2014. Газета «День». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  55. ↑ В.о. глави АП обговорив з командиром корабля “Кіровоград” “питання, які хвилюють моряків у Криму”. УНН. 22.03.2014. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  56. ↑ Украинские моряки в Донузлаве пытаются прорваться в море. Сегодня.ua. 21.03.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  57. ↑ а б в Юлия Никитина (26.03.2014). Свернул с пути «Варяга». Фонтанка.ру. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  58. ↑ Командир "Черкас" розповів, як українські кораблі здавалися в Донузлаві. Уніан. 21.03.2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  59. ↑ Російські військові взяли штурмом корвет "Вінниця" - Міноборони України. Корреспондент. =22.03.2014. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 27.06.2015.
  60. ↑ У моряков в Крыму запасов еды осталось на 10 суток — Минобороны. ЛІГАБізнесІнформ. 22.03.2014. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  61. ↑ У моряков в Крыму запасов еды осталось на 10 суток — Минобороны. ЛІГАБізнесІнформ. 22.03.2014. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  62. ↑ Заблоковані в Донузлаві кораблі тримають зв'язок із Києвом і мають таємні плани дій. ТСН. 23.03.2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 червня 2015.
  63. ↑ Військові РФ затопили черговий корабель та остаточно перекрили вихід у море з Донузлава. Уніан. 24.03.2014. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 27 червня 2015.
  64. ↑ На украинский корабль в Крыму высадились неизвестные вооруженные люди. Интерфакс. 24.03.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  65. ↑ а б В Крыму со стрельбой захватили десантный корабль «Константин Ольшанский». Segodnya.ua. 24.03.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  66. ↑ Видео захвата корабля «Константин Ольшанский» в озере Донузлав. ФОКУС.ua. 25.03.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  67. ↑ Війська РФ захопили український корабель "Генічеськ". РБК-Україна. 24.03.2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  68. ↑ Ольга Байвидович (25.03.2014). Капитан «Ольшанского»: если бы затопили корабль, меня бы проклинали даже внуки. obozrevatel.com. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  69. ↑ Россия ведет себя в Крыму, как пиратское государство - МИД. ЛІГАБізнесІнформ. 24.03.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  70. ↑ И.о. президента Украины распорядился вывести украинские войска с территории Крыма из-за «угроз» со стороны РФ. NEWSru.com. 24.03.2014. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  71. ↑ Морской тральщик «Черкассы» выстоял ночь и продолжает оставаться верным Украине. Segodnya.ua. 25.03.2014. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  72. ↑ а б В Крыму взят штурмом последний украинский корабль. Новая газета. 26.03.2014. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 27.06.2015.
  73. ↑ Россияне взяли штурмом последний украинский корабль в Крыму. Думская.net. 25.03.2014. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  74. ↑ Максим Салай (26.03.2014). Старший матрос українського корабля "Черкаси": "Загарбники стріляли і кидали гранати". Segodnya.ua. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  75. ↑ Варвара Горова (04.04.2014). «Пообіцяли, що перший достойний корабель буде для екіпажу морського тральщика „Черкаси“», — капітан Юрій Федаш. ДЗВІН. Архів оригіналу за 20.06.2015. Процитовано 27 червня 2015.
  76. ↑ Керменчикли Арсен, Львовски Майк (26.03.2014). Второй «раздел» Черноморского флота: Украина сохранила 10 кораблей из 61. segodnya.ua. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  77. ↑ О.Турчинов: У полоні не повинно залишитись жодного військового корабля. Міністерство закордонних справ України. 19.04.2014. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  78. ↑ Корабли ВМС Украины направились из крымской бухты Донузлав в Одессу. РИА Новости. 19.04.2014. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  79. ↑ З Криму вивели вже 13 кораблів: сьогодні до Одеси прибув «Кіровоград». Уніан. 20.04.2014. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 27 червня 2015.
  80. ↑ Россия передала Украине 13 из 70 кораблей и судов ВМС. РИА Новости. 20.04.2014. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  81. ↑ Рейдовый тральщик «Геническ». VMSU.info. Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  82. ↑ Повернення кораблів України з окупованого Криму зависло - Генштаб ЗСУ. Уніан. 17.06.2015. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  83. ↑ Сергей Ищенко (13.01.2015). Средиземноморская Цусима. Свободная пресса. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  84. ↑ Глава крымского парламента открыл памятный знак затопленным кораблям в посёлке Новоозерное. Партия «Единая Россия». 08.08.2014. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27.06.2015.
  85. ↑ Илья Изотов (08.08.2014). Затопленным кораблям «крымской весны» поставили памятник. Российская газета. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  86. ↑ Капітану тральщика «Черкаси» присвоєно звання почесного громадянина Черкас. Уніан. 27.03.2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  87. ↑ Гелетей вручил награды лучшим представителям Минобороны и ВСУ. Телеграф. 25.08.2014. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  88. ↑ а б Кілька тисяч черкащан прийшли, щоб привітати екіпаж тральщика «Черкаси». procherk.info. 04.04.2014. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 27 червня 2015.
  89. ↑ Мария Рубан (06.04.2014). «Ляпис» выступил на прощальном концерте в Одессе с экипажем «Константина Ольшанского». Segodnya.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  90. ↑ Литвиненко Игорь (06.04.2014). «Динамо» отцепляет «Металлист» от зоны Лиги чемпионов. Сегодня. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  91. ↑ Україна завжди буде морською державою - Порошенко. Корреспондент. 24.08.2014. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  92. ↑ Україна була, є і буде морською державою – Президент Порошенко на параді в Одесі. Сайт Президента України. 24.08.2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 27 червня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Сюжети[ред. | ред. код]

Події


Право
Україна
Крим
РФ
Іноземні,
міжнародні
Влада
Україна
Росія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Блокада_українського_флоту_в_Донузлаві&oldid=41604238