Облога Збаража (1649)
| Облога Збаража (1649) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хмельниччина | |||||||
 Збаразький замок | |||||||
| Координати: 49°40′00″ пн. ш. 25°46′40″ сх. д. / 49.66666667002777302286631° пн. ш. 25.77777778002777964° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Річ Посполита |  Гетьманщина .svg){kind=small} Кримське ханство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Ярема Вишневецький Анджей Фірлей | Богдан Хмельницький Іслям III Ґерай | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 10,000–15,000 коронного війська | 70,000 козаків 40,000 кримських татар | ||||||
| Втрати | |||||||
| 4,000–6,000 вбито та поранено 4,000–5,000 захоплено у полон | Великі | ||||||
Обло́га Зба́ража (1649) — бої козацького війська під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького і його союзників- кримських татар на чолі з ханом Іслам-Ґіреєм III із оточеним під Збаражем польським військом 30 червня (10 липня) — 12 (22) серпня 1649 року.
Передумови[ред. | ред. код]
Після поразки від українських козаків на Брацлавщині та Волині польсько-шляхетські загони під командуванням Яреми Вишневецького й інших загонів кількістю до 15 тисяч вояків відступили до Збаража під захист його укріплень. Навколо табору, який тилом упирався в стіни міста і замку, польські жовніри, угорські та німецькі найманці насипали оборонні вали.
Хід подій[ред. | ред. код]
В один з піхотних прапорів вояків Речі Посполитої вдарила блискавка. Перед генеральним штурмом фортеці пройшли великі грозові дощі[1]. Першого дня боїв був оточений польський обоз, у полон взято близько 4-5 тисяч осіб «челяді». 1 липня козацька артилерія піддала табір оточених нищівному обстрілу. 3 і 4 липня відбулися загальні штурми польського табору. 10-14 липня тривав безупинний гарматний і рушничний обстріл. 20 липня польське військо змушене відійти до останнього — третього рубежу оборони перед замком. Наступного дня козаки ледве не увірвалися до табору. 27 і 29 липня відбулися нові генеральні приступи козацьких і кримськотатарських військ, але жовніри змогли відкинути атакуючих.
У польському таборі почався голод, епідемія шигельозу (від неї померла найбільша частина оточених[2]). Шансів прорвати оточення в них не було. Врятувало оточених наближення польського війська на чолі з королем Яном ІІ Казимиром.
Наслідки[ред. | ред. код]
На початку серпня, залишивши коло Збаража кілька полків під командування наказного гетьмана Івана Чорноти, Богдан Хмельницький на чолі 60-тис. війська разом з кримськими татарами вирушив назустріч королівській армії. У Зборівській битві її розбили.
Після укладення Зборівського договору облога польського табору під Збаражем була знята у ніч на 13 (23) серпня. Те, що козацько-кримськотатарське військо не захопило польського табору під Збаражем, позначилося на розвитку наступних історичних подій.
Втрати[ред. | ред. код]
Втрати обидвох сторін — приблизно по 30 000 осіб[1]. У боях під Збаражем полягло чимало селян і козаків, загинув полковник Нестор Морозенко, були поранені полковники Іван Богун, Кіндрат Бурляй[1].
Польський хроніст Самуель Твардовський стверджував, що невдовзі майже всі учасники облоги, які вціліли, померли від наслідків голоду. Зокрема, шляхтич Бродовський, син Казановської, «з'ївши трохи хліба… помер»[3].
Зображення облоги Збаража в літературі та мистецтві[ред. | ред. код]
Один з перших віршів, «Klar męstwa», присвятив Ян Бялобоцький.
Детально облогу Збаража описав у своєму романі «Вогнем і мечем» польський письменник Генрик Сенкевич, а також ці події зображені у фільмі однойменній екранізації Єжи Гофмана та кінострічці «Гетьман» (2015) українського режисера Валерія Ямбурського[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Ганусевич, Н. Перемога української зброї / Н. Ганусевич // Вільне життя плюс. — 2013(? — рік неточний). — № 104 (23 квіт.). — С. 3.
- ↑ Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 46. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
- ↑ Мицик Ю. Облога Збаража (1649 р.): відоме й невідоме… — С. 38
- ↑ Трейлер фільму «Гетьман»
Джерела[ред. | ред. код]
- Гуцал П. Збаразька облога 1649 // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 633.
- Дзира Я. І. Збаразька облога 1649 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 301. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
- Мицик Ю. Облога Збаража (1649 р.): відоме й невідоме // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 5 (488) (вересень—жовтень). — С. 15—38. — ISSN 0130-5247.
- Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. — К. : Дух і літера, 2012. — ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
- Kubala L. Oblężenie Zbaraża i pokój pod Zborowem. — Poznań : Nowa Druk. Polska (Wydaw. Orędownika), 1915. — 38 s. (пол.)
 | Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |