Бернштейн Михайло Давидович

Бернштейн Михайло Давидович
Народився 3 січня 1911(1911-01-03)
Великий Токмак, Бердянський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 7 грудня 2002(2002-12-07) (91 рік)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність літературознавець
Галузь літературознавство
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Вчене звання професор[d]
Нагороди
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1988

Бернштейн Михайло Давидович  (3 січня 1911(19110103), Великий Токмак, Запорізька область7 грудня 2002) — український літературознавець. Доктор філологічних наук, професор. Автор праць з історії української літератури, критики й журналістики. Лауреат Шевченківськоі премії (1988).

Життєпис[ред. | ред. код]

В галузі шевченкознавства розробляв проблеми текстології («Літературно-текстологічний аналіз поеми „Гайдамаки“ Т. Г. Шевченка», 1939, «Деякі питання текстології ранніх творів Т. Шевченка», 1973), зв'язків поета з російською літературою («Шевченко і російська література», 1947). Вагомим внеском у розвиток українського літературознавства стали його праці «Ж. „Основа“ і український літературний процес 50-60-х рр. XIX ст.» (К., 1959) та «Українська журналістика 70-90-х років XIX ст.» (К., 1960), а також «Франко і Шевченко» (К., 1984).

Уся наукова діяльність вченого була пов'язана з Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії наук України, якому він віддав понад 60 років життя. У складі його колективу М. Бернштейн взяв участь у підготовці 50-томного видання творів І. Франка — очолив текстологічну комісію і був редактором низки томів цього видання.

Пішов з життя 7 грудня 2002 року.

Джерела[ред. | ред. код]