Бернгард Франк
| Бернгард Франк | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Bernhard Frank | ||||||
| Народився | 15 липня 1913[2][1] Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецька імперія[2] | |||||
| Помер | 29 червня 2011[1] (97 років) | |||||
| Країна |  Німеччина | |||||
| Діяльність | військовослужбовець, наглядач концентраційного табору | |||||
| Знання мов | німецька | |||||
| Членство | СС | |||||
| Військове звання | Оберштурмбаннфюрер | |||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||||
| Нагороди |
| |||||
Бернгард Франк (нім. Bernhard Frank; 15 липня 1913, Франкфурт-на-Майні — 29 червня 2011) — німецький офіцер, доктор філософії, оберштурмбанфюрер СС.
Біографія[ред. | ред. код]
1 травня 1937 року вступив у НСДАП (квиток № 4 442 198), 9 листопада 1937 року — в СС (посвідчення № 105 013). 1 грудня 1937 року зарахований в штаб рейхсфюрера СС, працював у відділі історичних досліджень в орденському замку СС Вевельсбург. Учасник Польської і Французької кампаній. 25 квітня 1941 року призначений офіцером для доручень при начальнику бойової підготовки штабу рейхсфюрера СС. 9 серпня 1941 року був переведений на посаду начальника бойової підготовки частин СС «Оберзальцберг», а потім призначений командиром загону СС «Оберзальцберг», який охороняв одну з найулюбленіших резиденцій Адольфа Гітлера — Берхтесгаден. Пізно ввечері 23 квітня 1945 року за наказом Гітлера заарештував Германа Герінга в Оберзальцбергу і відвіз його в австрійський замок Майтенрдорф. Після закінчення війни працював торговим представником.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Штурмовий піхотний знак в сріблі
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Die Flurnamen der Gemarkung Wewelsburg. Aschendorff, Münster i. Westf. 1943 (Schriften der Volkskundlichen Kommission im Provinzialinstitut für Westfälische Landes- und Volkskunde, Heft 6) (Dissertation an der Universität Münster, 1941.)
- Der Obersalzberg im Mittelpunkt des Weltgeschehens. Eva Braun, Adolf Hitler und das brennende Berlin. Plenk, Berchtesgaden 1991 (2. veränderte Auflage ebenda, 1995). ISBN 3-922590-65-9.
- Als Hitlers Kommandant. Von der Wewelsburg zum Berghof. Arndt-Verlag, Kiel 2006. ISBN 3-887410-87-4. (Autobiographie)
Література[ред. | ред. код]
- Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #123481252 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
