Бернатович Володимир Олександрович (полковник)

Бернатович Володимир Олександрович
Капітан  Полковник
Загальна інформація
Народження	20 квітня 1880(1880-04-20)
Смерть	1928(1928)
Військова служба
Приналежність	Російська імперія→ УНР

Бернатович Володимир Олександрович (20 квітня 1880 — † 1928) — полковник Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Віленську духовну семінарію та Віленське військове училище (1905). Служив у 112-му піхотному Уральському та 117-му піхотному Ярославському полках. У складі 117-го піхотного Ярославського полку брав участь у Першій світовій війні. З 11 серпня 1917 р. — ад'ютант 20-го легкого мортирного паркового дивізірну. Останнє звання у російській армії — капітан.

З 20 червня 1918 р. — старшина 3-го Сердюцького полку Армії Української Держави, з 18 грудня 1918 р. — старшина 3-го пішого полку Січових стрільців військ Директорії, з 2 червня 1919 р. прилучений до управління коменданта Тилу Дієвої армії УНР, старший комендант управління Тилу Дієвої армії УНР З 25 березня 1920 р. — у резерві старшин 2-ї запасної бригади Армії УНР, з серпня 1920 р. — у розпорядженні начальника Тилу Армії УНР.

Після інтернування Армії УНР жив у Ченстохова.

Помер у 1928 році.

Література[ред. | ред. код]

• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
• ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
• Aleksander Kolaczuk. Chęstochowa yako ośrodek życia oświatowo-kulturalnego emigrantów ukraińskich w latach 1920—1939^{[недоступне посилання з травня 2019]}.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.