Берман Борис Давидович
| Берман Борис Давидович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 15 травня 1901[1] Читинський повітd, Забайкальська область, Російська імперія | |||
| Помер | 23 лютого 1939 (37 років) Москва, СРСР | |||
| Поховання | Нове Донське кладовище | |||
| Країна | .svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | військовослужбовець, політик | |||
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] | |||
| Військове звання | комісар державної безпеки 3-го рангу | |||
| Партія | КПРС | |||
| Брати, сестри | Берман Матвій Давидович | |||
| Нагороди |
| |||
Берман Борис Давидович (15 травня 1901, Читинський повітd, Забайкальська область — 23 лютого 1939, Москва) — діяч органів державної безпеки СРСР, комісар державної безпеки 3-го рангу (14.3.1937), брат начальника ГУЛАГу Бермана Матвія Давидовича.
Біографія[ред. | ред. код]
З травня 1918 добровольцем у Червоній Армії. Після приходу білих перебрався до Маньчжурії. Член компартії з серпня 1923 року.
З 1919 року в органах ВЧК. У січні 1931 переведений в ІНО ОГПУ, направлений резидентом в Берлін. В 1933 був направлений нелегальним резидентом в Рим. З 1934 на керівних посадах у центральному апараті ІНО ОГПУ. З 21 травня 1935 1-й заступник начальника Іноземного відділу Головного управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС СРСР Абрама Слуцького. З 31.8.1936 заступник начальника Секретно-політичного (4-го) відділу ГУДБ. З березня 1937 нарком внутрішніх справ Білоруської РСР і начальник Особливого відділу Білоруського військового округу. Входив до Білоруської республіканської Особливої трійки НКВД. У травні 1938 відкликаний до Москви і затверджений начальником 3-го управління (транспорту і зв'язку) НКВС СРСР.
Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
Заарештований 24 вересня 1938. Засуджений ВКВС до вищої міри покарання, розстріляний на розстрільному полігоні «Комунарка».
Посилання[ред. | ред. код]
- Берман на сайті «Хронос» [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Берман на сайті «Меморіал» [Архівовано 31 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Берман на сайті «protivpytok.org» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
|
