Берма

Бе́рма (рос. берма, англ. bench, banguette, berm; нім. Berme) — виступ при виконанні ґрунтових робіт.

Гірництво[ред. | ред. код]

• При підземному розробленні родовищ — смуга, яка прилягає до контуру об'єкта, що охороняється від впливу гірничих робіт, зовнішня межа якої є початковою для побудови запобіжного цілика. Ширина берми в залежності від типу родовища і категорії охорони знаходиться в межах 2—20 м.

• При відкритому розробленні родовищ — горизонтальний або слабкопохилий майданчик на неробочому борті або неробочій ділянці борту кар'єру, який розділяє суміжні за висотою уступи. Розрізнюють берму запобіжну, транспортну і берму безпеки.

Запобіжна берма призначена для підвищення стійкості і зменшення генерального кута укосу борту кар'єра, а також для запобігання випадковому випадінню шматків породи на розташовані нижче уступи. Ширина запобіжної берми за Правилами безпеки повинна бути не меншою за 0,3 висоти уступу, але не менше розміру, достатнього для розташування на бермі обладнання для навантаження і транспортування кусків породи, що впали.

Транспортна берма призначена для розміщення транспортних шляхів, які з'єднують робочі майданчики уступів з капітальними траншеями. Транспортну берму, яка поєднує декілька уступів, називають з'єднувальною.

Берма безпеки — частина верхнього майданчика уступу, ширина якого дорівнює розміру основи призми обвалення. При установці екскаватора близько до брівки укосу виникає небезпека обвалення укосу, сповзання або перекидання екскаватора. У зв'язку з цим уздовж верхньої брівки укосу залишається запобіжна смуга, яка називається бермою безпеки. Ширина берми безпеки визначає мінімальну відстань для проходження транспортних засобів, землерийних та інших машин від брівки укосу. Її розмір залежить в основному від висоти укосу та властивостей ґрунтів^[1]

Фортифікація[ред. | ред. код]

Берма у фортифікації — уступ або незаймана смуга землі на місцевому горизонті між ровом і бруствером (або насипом взагалі). В окопах берма служить для міцності споруди, для полегшення вискакування на бруствер і місцем для складання патронів. У польових і тимчасових укріпленнях берму первісно робили обов'язково між бруствером і зовнішнім ровом, надалі профілі цих укріплень стали виконувати без берми, і вона залишалася тільки на час виконання робіт, для зручності перевалювання землі.

В оборонному відношенні берма незручна тим, що дозволяє атакуючому з більшою легкістю піднятися на бруствер, з іншого боку, вона прискорює будівництво укріплення, уможливлюючи встановлювати на ній робітників для насипання бруствера, затримує землю знову зведених брустверів, які не отримали ще належного осідання, і затримує її сповзання в рів. З плином ж часу берма запливає і зникає.

У довготривалих укріпленнях із сухими ровами XVIII—XIX ст. були постійні берми на місцевому ґрунті, крім того, зовнішня відлогість валу по висоті через кожні 8-10 футів розділялася однією або кількома бермами. З кінця XIX — початку XX століть берми на цих укріпленнях залишалися тільки для зручності робіт. При водяних ровах берми влаштовувалися за загальним правилом біля ескарпу і контрескарпу і служили пристанями для сполучення по рову з прикритим шляхом. Берму могли робити дуже широкою, обсаджуючи вздовж рову густим чагарником і перетворюючи таким чином на дозорний шлях.

Джерела[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Берма // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина^[ru], 1911—1915. (рос.)
• Берма // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Берма // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 31. — ISBN 978-966-7407-83-4.

п о р Фортифікація Античність Вал Вітрифікована фортеця Городище Дитинець Засіка Звіроловна яма Каструм Контрвалаційна лінія Кранног Лімес Огорожа Оборонний мур Палісад Рів Фортеця Фортечна вежа Циркумвалаційна лінія Середні віки Амбразура Апрош Барбакан Бартизана Бастея Бійниця Бойовий хід Бруствер Вагенбург Габіон Герса Гуляй-город Данскер Діри-вбивці Донжон Жива фортеця Заборола Замок Захаб Концентричний замок Кремль Машикулі Мерлон Міська брама Мот-і-бейлі Напільний бік Острог Паланка (фортеця) Парапет Передовий рів Підйомний міст Підсябиття Потерна Прясло Пунтоне Редюїт Рогатка Розвідний міст Сторожова вежа Тауергауз Турель Цитадель Часник Новий час Абшніт Бастіон Бастіонна система Барикада Батардо Берма Блокгауз Больверк Валганг Гласис Горжа Горнверк Еполемент Ескарп Еспланада Кавальєр Каземат Капонір Напівкапонір Контргард Контрескарп Кофр Кронверк Кувр-фас Куртина Кюнет Ложемент Люнет Орильйон Плацдарм Прикритий шлях Пунт Равелін Редан Редут Ретраншемент Мішки з піском Теналь Траверс Фас Фашина Фланк Флеш Форт Фосебрея Хід сполучення Шанець XIX сторіччя Банкет Барбет Башта Берегова артилерія Берегові укріплення Бронебаштова батарея Бронекаретка Габіон Колючий дріт Окоп Опорний пункт XX сторіччя та сучасність Автоматична турель Аркове укриття Апарель Бліндаж Блокпост Бомбосховище Бункер Габіон Hesco ДЗОТ ДОТ Зенітна башта Колючий дріт Колюча стрічка Спіраль Бруно Кулеметне гніздо Кулеметний ковпак Криївка Мінне поле Надовб Наземна міна Огорожа під напругою Павукова нора Перекрита щілина Протитанкова міна Протитанковий їжак Протитанковий рів Протитанкові загорожі Рубіж оборони Траншея Укріплений район Загальні поняття Інженерне забезпечення Фортифікаційне обладнання

1. ↑ Редагування Берма. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.