Берзін Ян Карлович
| Берзін Ян Карлович | |
|---|---|
| латис. Pēteris Ķuzis | |
 | |
| Ім'я при народженні | латис. Pēteris Ķuzis |
| Псевдо | Ziemilis[1] і Olonietis[1] |
| Народився | 13 (25) листопада 1889 Яунпілс, Jaunpils Parishd, Тукумський повітd, Курляндська губернія, Російська імперія |
| Помер | 29 липня 1938[2] (48 років) Комунарка[d], Q4238230?, Московська область, РРФСР, СРСР або Будівля органів держбезпеки на Луб'янці, Красносільський |
| Поховання | Розстрільний полігон «Комунарка» |
| Країна |  Латвія Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | політик, дипломат, військовослужбовець |
| Знання мов | латиська |
| Учасник | громадянська війна в Іспанії, Революція 1905—1907, Перша світова війна, Лютнева революція і October riots in Petrogradd |
| Військове звання | генерал і Армійський комісар 2-го рангу |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |    |
Берзін Ян Карлович, справжнє ім'я Петеріс Янович Кюзіс (13 (25) листопада 1889, Яунпілс, Курляндська губернія — 29 липня 1938, Комунарка[d], Московська область і Будівля органів держбезпеки на Луб'янці) — радянський військовий і політичний діяч, один з творців і керівник радянської військової розвідки, армійський комісар 2-го рангу (1937).
Народився в сім'ї батрака-латиша. У 1905 році вступив в РСДРП. Активний учасник революції 1905—1907 рр. У 1907 році за вбивство поліцейського засуджений до 8 років каторги, але через неповноліття термін скорочений до 2 років. У 1911 році знову заарештований за революційну діяльність і засланий в Іркутську губернію, звідки втік у 1914 році з підробленими документами, на ім'я Яна Карловича Берзіна.
Під час Першої світової війни призваний в армію, звідки дезертував. Працював слюсарем на заводах Петрограда. Активно брав участь в Лютневій революції. Під час Жовтневого збройного повстання 1917 року член партійного комітету у Виборзькому районі й член Петроградського комітету.
Дати біографії[ред. | ред. код]
- З грудня 1917 працював в апараті ВЧК РРФСР.
- У січні — травні 1919 року — заступник наркома внутрішніх справ Радянської Латвії.
- У грудні 1920 року переведений на службу в Розвідуправління РККА.
- У березні 1924 — квітні 1935 року — начальник 4-го розвідувального управління штабу РСЧА, фактично створив систему військової розвідки СРСР.
- 1932—1934 — після серії скандальних провалів у роботі радянської військової розвідки був переміщений на посаду заступника командувача військами Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії, але фактично там не працював.
- 1936—1937 — головний військовий радник в армії республіканської Іспанії під ім'ям генерала Доніцетті.
- Травень 1937 — повернення в СРСР і знову на пост начальника Розвідуправління.
- 1 серпня 1937 знятий з поста начальника Розвідуправління з направленням у розпорядження Наркома оборони СРСР
- 27 листопада 1937 — був заарештований і звинувачений в «антирадянській троцькістській терористичній діяльності».
- 29 липня 1938 — розстріляний на полігоні «Комунарка». Реабілітований посмертно 28 липня 1956.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б Берзин Ян Карлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання[ред. | ред. код]
- 100 великих розвідників [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Берзін Я. К. на сайті «protivpytok.org» [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Берзін Я. К. на сайті «Хронос» [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Заміна капітанів [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
| |||||||||
.svg)
|
