Береза Борислав Юхимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Береза.
Борислав Юхимович Береза
Народився 13 червня 1974(1974-06-13) (49 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Національність український єврей
Місце проживання Київ
Діяльність політик, громадський діяч
Alma mater ДТЕУ
Членство Верховна Рада України VIII скликання і Правий сектор
Посада народний депутат України, заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[1], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[1] і заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[1]
Партія

безпартійний (з 1 січня 2015)

«ЕкоПартія Берези»
Конфесія юдаїзм
Батько Юхим Абрамович Бляхер
Мати Емілія Григорівна Береза
У шлюбі з Наталя Миколаївна Береза (Чорнодід)
Діти (2) двоє синів та донька
Нагороди
орден Хреста землі Марії 4 класу
Україна Народний депутат України
8-го скликання
27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Борисла́в Юхи́мович Береза[2][3] (нар. 13 червня 1974, Київ) — український політик, громадський діяч, позафракційний народний депутат України VIII скликання, з кінця лютого по кінець грудня 2014 року — речник «Правого сектора».

Біографія[ред. | ред. код]

Борислав Береза народився у Києві. Має диплом Київського національного торговельно-економічного університету. Громадянин України, а згідно з даними журналістських розслідувань, також має громадянство Ізраїлю[4]. У 1991—1993 жив у Ізраїлі, з 1993 до 2014 року — в Україні, з 2005 року є громадянином України[5].

Єврей по батьку і юдей[6] за віросповіданям, багато років поспіль хоча б раз на рік їздить в Ізраїль[7]. У 1991 виїхав жити як репатріант в Ізраїль[8].

У 1993 році повернувся в Україну. У Києві в 1996 році заснував фірму «Се́фер»[9], яка займалася книготоргівлею та книговиданням[7], створив невелику літературну агенцію[8]. Береза формував приватні книжкові колекції для заможних замовників[10].

Був теле- та радіоведучим: проєкт «Книга UA» на Першому національному, там же програма «Мандри», на «Просто Раді.О» — вечірнє шоу «Повний абзац з Бориславом Березою»[8].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Верховна рада України 2015 рік

Регіональна, у Києві[ред. | ред. код]

Прискоренням політичної кар'єри послужила боротьба з «наливайками» на Троєщині (місці проживання Борислава) напередодні виборів у жовтні 2014 до Верховної Ради України, а також медійна впізнаваність як людини, пов'язаної з «Правим сектором».

У 2015 році — кандидат у Міські голови Києва.

30 жовтня 2015 року стало відомо, що пройшов у другий тур у кандидати Міського голови Києва. За Борислава Березу було віддано 8,84 % (77 029) голосів. Його суперником є Віталій Кличко, який набрав 40,57 % (353 312) голосів. У другому турі Береза набрав 32,30 % (197 844 голосів)[11].

У Верховній Раді[ред. | ред. код]

На позачергових виборах до Верховної Ради України у 2014 році балотувався як самовисуванець по 213-му одномандатному виборчому округу (місто Київ, Деснянський район) та посів 1-ше місце з результатом 29,44 %[12]. Позафракційний.

4 грудня 2014 року був обраний заступником голови Комітету з питань запобігання та протидії корупції[13].

2 грудня 2014 року Дмитро Ярош, Борислав Береза, Борис Філатов і Володимир Парасюк створили у ВРУ депутатське об'єднання «Укроп». Борислав Береза розповідав:

Створюється парламентська опозиція — так і називається «Укроп», українська опозиція. У цю групу можуть увійти й ті представники коаліції, яким не подобається нинішній стан справ»[14].

Борислав Береза був серед депутатів, що не брали участь у прийнятті Закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донбасу[15], і проголосував проти змін до Конституції, що передбачають цей особливий порядок[16].

У жовтні 2015 року Борислав Береза відмовився від підтримки майже однойменної партії «УКРОП»[17][18].

2018 року керував тимчасовою слідчою комісією ВРУ, що розслідувала відомості щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів[19].

У липні 2019 року Береза, як голова міжпарламентського комітету ВР між Україною та Естонією, отримав від президента Естонії Керсті Кальюлайд Орден Хреста Землі Марії 4-го ступеня — за покращення співпраці між Україною та Естонією[20].

Скандали[ред. | ред. код]

У квітні 2015 року українські ЗМІ повідомляли про скандал між Березою і депутатом від Радикальної партії Ігорем Мосійчуком.

У жовтні 2015 року був звинувачений у підробці диплома про вищу освіту (раніше Береза повідомляв що має червоний диплом КНЕУ)[21][22][23][24][25][26]. Проте на сайті Київського національного торговельно-економічного університету вказано, що Борислав Юхимович Береза здобув ступінь магістра КНТЕУ, захистивши кваліфікаційну роботу на тему: «Конкурентна політика в умовах глобалізації»[27].

9 травня 2017 року влаштував скандал зі співробітником поліції в ході проросійської акції «Безсмертний полк» в Києві (Береза ​​був серед тих, хто намагався не допустити її проведення)[28].

1 листопада 2018 року Березу було включено до списку українських фізичних осіб, проти яких російським урядом введено санкції[29].

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько — Юхим Абрамович Бляхер (7 березня 1950(19500307)), мати — Емілія Григорівна Береза (25 жовтня 1952(19521025) року)[30].

Дружина — Наталя Миколаївна Береза, дівоче прізвище Чорнодід (17 липня 1975(19750717) року). Домогосподарка, виховують двох синів і дочку[31][32].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7366
  2. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  3. ↑ Береза Борислав Юхимович (українською) . Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 07-10-2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  4. ↑ У Борислава Берези немає громадянства держави Ізраїль – посольство. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  5. ↑ Береза Борислав Юхимович [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Станом на 10.11.2014
  6. ↑ Right-Wing Ukrainian Leader Is (Surprise) Jewish, and (Real Surprise) Proud of It [Архівовано 8 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // By Vladislav Davidzon, Tablet Magazine, December 1, 2014
  7. ↑ а б Береза, Борислав Юхимович [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.] // dosye.info
  8. ↑ а б в Еврейский голос «Правого сектора» [Архівовано 26 січня 2015 у Wayback Machine.]. Беседовал Михаил Гольд, гл. редактор газеты «Хадашот» (Киев) специально для Девятого канала // 18.06.2014 13:37, 9tv.co.il — 9 Канал ТВ Ізраїлю
  9. ↑ «Се́фер» івр. ספר‎, книга. Так, книги Каббали мають назви Сефер Єціра[en] — Книга Творення, Сефер га-Зогар, Сефер га-Разим[en].
  10. ↑ Як формуються приватні книжкові колекції для українських бізнесменів [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ Киев. Выборы мэра 15 ноября 2015. Второй тур. Результаты, Выборы Украины, UE. ukraine-elections.com.ua. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  12. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 213 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Центральна виборча комісія.
  13. ↑ Проєкт Постанови про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання [Архівовано 12 вересня 2015 у Wayback Machine.], Верховна Рада України.
  14. ↑ Ярош, Береза, Філатов і Ко створюють у парламенті «Укроп» [Архівовано 27 липня 2015 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 02 грудня 2014, 13:53
  15. ↑ Поіменне голосування про проєкт Постанови про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування (№ 2374) — за основу та в цілому. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
  16. ↑ Поіменне голосування про проєкт Постанови про попереднє схвалення законопроєкту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади (№ 2217а/П1) — в цілому. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  17. ↑ Борислав Береза відмовився іти на вибори від партії «УКРОП» через «різні цілі» [Архівовано 13 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // radiosvoboda.org, 08.10.2015
  18. ↑ Партія «УКРОП» з вересня 2014 до червня 2015 року мала назву «Патріотичний альянс», див.: Мін'юст зареєстрував партію Коломойського «Укроп» [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 18 червня 2015, 18:02
  19. ↑ Рада створила ТСК із розслідування вбивства Гандзюк і нападів на активістів. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  20. ↑ Борислав Береза отримав нагороду за покращення співпраці між Україною та Естонією. kyivdiplomatic.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  21. ↑ Борислава Березу звинуватили в підробці диплому про освіту. ТСН. 16 жовтня 2015. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 29 травня 2021.
  22. ↑ Нардепа Березу обвиняют в подделке документа о высшем образовании. УНІАН. 16 жовтня 2015. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 29 травня 2021. (рос.)
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ В КНЭУ подтвердили, что Береза не значится среди выпускников 2000 года. КП в Україні. 11 листопада 2015. Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023. (рос.)
  25. ↑ ГПУ підозрює нардепа Борислава Березу в підробці диплома. Лівий берег. 16 жовтня 2015. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 29 травня 2021.
  26. ↑ Генпрокуратура розслідує справу про підробку диплому Берези. Українська правда. 16 жовтня 2015. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  27. ↑ 42265. Захист випускних кваліфікаційних робіт студентів спеціальності "Публічне управління та адміністрування". knute.edu.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  28. ↑ «На, смотри»: Береза 9 мая тыкал удостоверением патрульному. КП в Україні. 9 травня 2017. Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023. (рос.)
  29. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 13 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  30. ↑ Борислав Берёза озвучивает имена родителей [Архівовано 4 вересня 2015 у Wayback Machine.] Ютуб. 271 studio
  31. ↑ Речник «Правого сектора» Береза вперше вивів жінку в люди [Архівовано 1 грудня 2014 у Wayback Machine.] «ТаблоID», 25.11.2014
  32. ↑ Борислав Береза познайомив Катю Осадчу з дружиною [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // 1+1, Світське життя, 22 листопада 2014

Посилання[ред. | ред. код]

Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Береза_Борислав_Юхимович&oldid=42234326