Берегове (Бахчисарайський район)
| село Берегове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Бахчисарайський район |
| Рада | Піщанівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01020330020049762 |
| Облікова картка | Берегове |
| Основні дані | |
| Засноване | 1784 |
| Населення | ▼ 787 (2014) |
| Площа | 1.1 км² |
| Густота населення | 715.4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 98432 |
| Телефонний код | +380 6554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°54′06″ пн. ш. 33°37′18″ сх. д. / 44.90167° пн. ш. 33.62167° сх. д.Координати: 44°54′06″ пн. ш. 33°37′18″ сх. д. / 44.90167° пн. ш. 33.62167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 30 м |
| Відстань до обласного центру | 41,4 км |
| Відстань до районного центру | 30,6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Піщане, вул. Набережна, 3 |
| Карта | |
  Берегове | |
 Берегове | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Берегове́ (до 1944 року — Замрук, крим. Zamruq, рос. Береговое) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Піщанівській сільській раді. Населення — 870 чоловік (станом на 2001 рік).
Географія[ред. | ред. код]
Берегове знаходиться на крайньому північному заході району, на березі Каламітської затоки Чорного моря, у гирлі річки Західний Булганак, частіше називається просто Булганак. Географічно долина Булганака вважається межею передгір'їв Кримських гір: за північним схилом долини починається плоский степ.
Відстань від Берегового до райцентру 35 кілометрів, до Сімферополя і Севастополя близько 45 і приблизно 60 кілометрів до Євпаторії. Село широко відоме як тихий приморський курорт із зручними галечно-піщаними пляжами.
Історія[ред. | ред. код]
Село Замрук (крим. Zamruq, Самрук — естонська вимова[1]) в документах часів Кримського ханства доки не виявлене, уперше назва зустрічається в Камеральному описі Криму 1784 року як село бакчи-сарайського каймаканства Бакче-сарайського кадилику Замрук[2].
Після анексії Криму Російською імперією 8 лютого 1784 року, село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області[3]. Позначалася на карті Федора Чорного 1790 року[4]. Після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[5]. По новому адміністративному поділу, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії[6], Замрук був приписаний до Актачинської волості Сімферопольського повіту.
По складеній в 1805 році Відомості про усі селища, у що Сімферопольському повіті полягають. у Замруці в 34 дворах проживало 103 кримських татарина, а землі належали статському радникові Казнадар-азі[7], у 1817 році, судячи з карти, у селі було 25 дворів[8].
По адміністративній реформі 1829 року, згідно з Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 р. Замрук приписали до Дуванкойської волості[9], і в 1842 році, судячи з карт, у селі було 25 житлових будинків[10].
Під час Кримської війни в районі Замруку, напередодні битви на Альмі 1854 року, розташовувалося з'єднання турецьких військ. Після закінчення війни мала місце масова еміграція кримських татар до Османської імперії[11], виїхало і населення Замрука, і вже 1 листопада 1861 року в порожнє село в'їхало 13 сімей[1] переселенців з Естонії[12]. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 р», за результатами VIII ревізії, у селі в 13 дворах проживало 110 чоловік, записаних як казенних німців і була скасована мечеть (у 1865 році на карті всього 11 дворів[13]).
У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г» за результатами Х ревізії 1887 року записаний Замрук з 25 дворами і 144 жителями[14].
Після земської реформи 1890 року[15] Замрук зарахували до Кронентальської волості
У 1915 році, згідно з Статистичним довідником Таврійської губернії. Ч.1-а Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 р., село носило 2 назви: Берегове і Замрук і відносилося до Булганакської волості[16].
На 1926 рік, за новим адміністративним поділом, Замрук відносився до Сімферопольському району, а саме село було приписане до Булганацької сільради[17].
На 1968 рік село входило до складу Вілінської сільради[18], на 1977 рік — до складу Піщанівської[19].
Динаміка чисельності населення[ред. | ред. код]
- 1805 — 103 чол. (всі кримські татари)
- 1864 — 110 чол. (всі естонці)
- 1889 — 144 чол.
- 1926 — 260 чол. (210 естонців, 39 росіян, 10 німців)
- 1939 — 249 чол.
- 1989 — 904 чол.
- 2001 — 870 чол.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Етнографія народів Криму. Естонці. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Камеральное Опис Криму л. А. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ Криму[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Карта Федора Чорного 1790. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Крим 1783—1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про новий поділ держави на губернії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Крим 1783—1998 рр., стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губерни. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ 1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., Відомість про казенні волості Таврійської губернії 1829 р. стор. 127[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомки полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 р».[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX–XX ст (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2013. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Михайло Лезинський. Далекий Кут Російської Імперії. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Захід.jpg Карта Таврійської губернії за рекогносцируванням, 1865 року, лист 12[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Би. Веселовський. Історія земства (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2012. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Крим 1783—1998 рр., стор. 252. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., стор. 344[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Кримська обл. — 1968 р. стр.18. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Кримська обл. — 1977 стр.75. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 липня 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Берегове на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з лютого 2019]
- Берегове на картах [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Михаил Лезинський. Далекий кут Російської Імперії (Естонці в Криму) [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Бахчисарайський район. Карта: старі і нові назви