Беатрікс Поттер

Беатрікс Поттер
англ. Beatrix Potter
Беатрікс та її улюблений пес Кеп
Ім'я при народженні	англ. Helen Beatrix Potter
Народилася	28 липня 1866(1866-07-28) Кенсінгтон, Лондон, Англія
Померла	22 грудня 1943(1943-12-22) (77 років) Нір-Сорей, Камбрія, Англія ·пневмонія
Громадянство	Велика Британія
Місце проживання	Англія
Діяльність	прозаїк, ілюстратор дитячих книжок
Alma mater	управління (1913)
Мова творів	англійська
Роки активності	1886[1] — 1942[1]
Жанр	дитяча література
Magnum opus	«Казка про Кролика Пітера», (1902)
Батько	Rupert William Potterd[2]
Мати	Helen Leechd[3][2]
Брати, сестри	(Walter) Bertram Potterd[2]
У шлюбі з	William Heelisd[4][2]
Автограф
Сайт: peterrabbit.co.uk
Беатрікс Поттер у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Беатрікс По́ттер (англ. Beatrix Potter; нар. 28 липня 1866, Кенсінгтон, Лондон — пом. 22 грудня 1943, Нір-Сорей, Камбрія) — англійська дитяча письменниця, художник.

Народившись у привілейованій родині, Поттер отримала освіту від гувернанток і була ізольована від інших дітей. Беатрікс мала багато домашніх тварин, і часто відпочивала у Шотландії, в Озерному краю, де вона закохалася у ландшафт, флору і фауну, уважно спостерігала за ними та перемальовувала. Батьки були занепокоєні захопленням доньки, але її дослідження та малюнки грибів зробили Поттер відомою та шанованою в області мікології. У тридцять років була опублікована її найуспішніша дитяча книга — «Казка про Кролика Пітера». Після цього Беатрікс постійно займалася написанням дитячих книг, та їх ілюструванням.

Завдяки прибуткам від продажу книг, вона стала фінансово незалежною і змогла купити ферму «Гілл Топ» в Озерному краю. Згодом вона збільшила свою власність, купуючи землі навколо. У 47 років вона вийшла заміж за Вільяма Гіліса, місцевого адвоката, який став фермером та селекціонером овець, і продовжувала писати та ілюструвати дитячі книги. Всього було опубліковано її двадцять три книги. Поттер померла 22 грудня 1943 року, і залишила майже все своє майно Національному фонду.

Її книги продовжують продавати по всьому світу, різними мовами. За мотивами казок Беатрікс були зняті фільми, зроблені анімації, і навіть поставлений балет.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитячі роки[ред. | ред. код]

Батько, Вільям Поттер Руперт (1832–1914), син промисловця і члена парламенту Едмунда Поттера, здобув освіту в Манчестері, практикувався як адвокат в Лондоні. Одружився з Гелен Ліч (1839–1932), дочкою купця бавовни, 8 серпня 1863 року. Пара оселилася в Лондоні, жила на отриманому спадку. 28 липня 1866 року в будинку на Болтон Гарденс, Південний Кенсінгтон, у них народилася Беатрікс Поттер.

Беатрікс отримала домашню освіту, інколи їй влаштовували екскурсії до скверів, ринків та в Музей Вікторії й Альберта. В 1871 році народився її брат Волтер Бертрам.

Більшість дитинства вона проводила у Шотландії та на півночі Англії, де в неї було багато різних домашніх тварин (серед них були рептилії і амфібії). В її кімнаті мешкали жаби, миші, їжак, тритон Ісаак Ньютон і навіть кажан. Деякі з них довго не жили в домашніх умовах. Проте Беатрікс детально вивчала їх зовнішність та побудову.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Батьки Беатрікс відраджували її від вищої освіти, але Поттер хотіла жити незалежно і роздумувала зайнятися мікологією професійно. Зокрема, на це її надихнуло знайомство із Чарльзом Макінтошем, шотландським мікологістом.

Її дядько намагався рекомендувати Беатрікс як студентку до Королівського Ботанічного Саду у Кью, але їй було відмовлено через те, що вона була жінкою. Пізніше Поттер була першою, хто припустив, що лишайники є результатом симбіозу між грибами та водоростями. На той час, єдиним шляхом запису мікроскопічних зображень було їх малювання. Беатрікс зробила численні малюнки грибів та водоростей. Завдяки результатам її досліджень, вона стала широко шанованою по всій Англії як експерт з мікології. Також вона вивчала проростання спор та життєвий цикл грибів. Близько 270 детальних акварельних малюнків грибів з 1901 року знаходяться в Амблсайді, бібліотеці Армітт.

В 1897 році, робота Беатрікс «On the Germination of Spores of Agaricineae» була представлена товариству Ліннея її дядьком Сером Генрі Енфілд Роско, так як жінок на засідання не пускали. (В 1997 році товариство опублікувало через це офіційне вибачення Поттер посмертно^[6]). Лондонське королівське товариство теж відмовлялось публікувати її наукові роботи. Декілька разів вона читала лекції у Лондонській школі економіки.

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Спочатку Беатрікс малювала для власного задоволення ілюстрації для «Казок дядька Ремуса», Джоеля Чандлера Харріса. Її надихали європейські традиції байок про тварин, які походили ще від Езопа.

Коли їй було 27, під час канікул у Шотландії, вона відправила у листі, датованим 4 вересня 1893 року, малюнок та історію про кроликів Ноелю Муру, п'ятирічному сину її гувернантки. Згодом, Мур був першим, хто визнав літературний та комерційний успіх робіт Поттер, і закликав її опублікувати свої історії. У 1901 році вона використала цей лист, перетворивши його на книгу «Казку про Кролика Пітера».

Беатрікс відправила свою казку шістьом видавцям, але їй відмовили повсюди через відсутність кольорових малюнків, які були дуже популярними на той час. У вересні 1901 року вона вирішила самостійно опублікувати та розповсюдити 250 копій «Казки про Кролика Пітера». Через рік вона привернула увагу видавців. У липні 1902 року був підписаний контракт, і до кінця року більш ніж 28,000 копій казки було надруковано.

Кролик Пітер з'явився і у наступній історії Беатрікс «Казка про Білку Наткін», 1903, яка також базувалася на листі до одного із дітей гувернантки. Популярність цих та інших книжок була такою, що Беатрікс стала фінансово незалежною.

У 1905 р. Поттер була таємно заручена із видавцем Норманом Ворном, але її батьки були проти цього шлюбу із торговцем. Це стало причиною розриву відносин між нею та її батьками. Незабаром, після заручин Ворн помер від лейкемії. Через його смерть, Беатрікс написала у листі до сестри Нормана, Міллі: «Він не прожив довго, але це було насичене та щасливе життя. Я повинна спробувати почати спочатку з нового року»^[7]

Загалом, Поттер написала 23 дитячі книжки. Частково вони були популярними через якість їх ілюстрацій: тварини-герої мали свій характер, особистість, і в той же час діяли природно.

Через поганий зір у 1920 році вона перестала писати. «Казка про Порося Робінзона» була опублікована у 1930 році; хоча її рукопис було створено задовго до цього.^[8]

Останні роки життя[ред. | ред. код]

В липні 1905 року, Поттер купила ферму «Гілл Топ» в Нір-Сореї, Ланкашир (тепер Камбрія). Вона обожнювала навколишні пейзажі, і приїжджала сюди якомога частіше. Тоді коли вона вирішила тут придбати більше земель, Беатрікс познайомилася із нотаріусом Вільямом Гілісом, за якого вона згодом вийшла заміж. Разом вони займалися селекціонуванням овець.

Беатрікс Поттер стала однією із перших, хто зайнявся збереженням природи Англії. Вона поступово купувала ферми сусідів, які розорювалися, і дозволяла їм продовжувати вести господарство. Беатрікс заповідала 4000 акрів землі та 15 ферм Національному парку.

Фільми та вистави[ред. | ред. код]

У 1936 році Волт Дісней хотів зробити фільм про Кролика Пітера, проте Поттер відмовилася. Її роботи залишалися друкованими і після смерті Беатрікс, до того часу, коли закінчився термін дії авторських прав.

В 1982 році BBC створила «Повість про Беатрікс Поттер». Сценарій написав Джон Гоуксворс, режисером фільму був Білл Гейс.

В 1971 році у Лондоні Бірмінгемський Королівський Балет поставив «Казки Беатрікс Поттер».

У 2006 році вийшов біографічний фільм «Міс Поттер», головну роль в якому зіграла Рене Зеллвегер.^[9]

Переклади українською[ред. | ред. код]

• Беатрікс Поттер. Кролик Петрик та інші історії: Повне зібрання казок. Переклад з англійської: Олена О'Лір. Львів: Астролябія, 2016. 352 стор. ISBN 978-617-664-109-4
• Беатрікс Поттер. Кролик Пітер та інші історії. Переклад з англійської: ?. Київ: KM Books, 2019. 288 стор. ISBN 978-617-7535-91-0

Примітки[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Беатрікс Поттер