Барбара Санґушкова
| Барбара Санґушкова | |
|---|---|
 Марчелло Бачареллі. Барбара Санґушкова. 1757 рік | |
| Народилася | 4 лютого 1718 Варшава, Річ Посполита або Кременець, Кременецький повіт, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Померла | 2 травня 1791 (73 роки) Варшава, Річ Посполита |
| Поховання | Люблін |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Діяльність | перекладачка, поетка, письменниця, господиня літературного салону |
| Відома завдяки | поетеса, перекладачка, філантропка |
| Знання мов | французька |
| Рід | Дуніни і Санґушки |
| Батько | Q11716395? |
| Мати | Marianna Grudzinskad[1] |
| У шлюбі з | Павло Карл Санґушко |
| Діти | Януш Модест Санґушко, Ієронім Януш Санґушко, Юзеф Паулін Санґушко, Христина Санґушкоd[1], Ганна Санґушкоd і Кунеґунда Санґушкоd |
| Нагороди |  |
Барбара Уршуля Санґушкова, до шлюбу Барбара Уршуля Дунінівна (4 лютого 1718 — 2 травня[2] / 2 жовтня[3] 1791) — польська поетеса, перекладачка, філантропка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Активна учасниця політичного життя Речі Посполитої. В часі Барської конфедерації мала доволі великий вплив на підготовку перших конфедерацій на Литві. У 1769 під її патронатом започатковано Волинську конфедерацію.
Княгиня у шлюбі з Павлом Карлом Санґушко (від 1739 року).
Після смерті чоловіка замешкала у Варшаві в Палаці Бєлінських по вул. Крулєвській, ставши тоді на чолі так званої «Милої трійці святих паній». До світського грона, що було відоме своєю благочинною діяльністю далеко за межами столиці, належали: Кристина Бєлінська, Бона Свідзінська-Грановська і Маріанна Свідзінська-Лянцкоронська. Їхні зібрання, на яких обговорювалися питання боротьби з виразками суспільства, відвідував навіть сам король Станіслав Август й інші «вершки вищого зі світів». Крім того, Барбара Санґушкова присвячувала проблемі моралі свої твори і переклади з інших авторів.
Померла у Варшаві після 6-тижневої важкої хвороби 2 жовтня 1791 р. Похована була 13 жовтня поряд з чоловіком за участі численного духовенства,[3] в крипті монастиря оо. Капуцинів у Люблині[4]. Серце урочисто було поховано в костелі капуцинів Любартова.
Родинні зв'язки[ред. | ред. код]
| Лукреція Катажина Радзивилівна | Микола Вікторин Грудзінський | Софія Мановська | Святослав Франциск Дунін | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Маріанна Грудзінська | Якуб Дунін | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Барбара Уршуля Дунінівна-Сангушкова | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Твори[ред. | ред. код]
- [Sanguszkowa Barbara Urszula]. Uwagi pewney chwalebney matki, godney córce… na pożegnanie podane, drugi raz przedrukowane. Lwów 1760[5].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У місті Іллінцях, на Вінничиині є провулок, названий на честь Барбари Санґушкової у грудні 2015 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Książta Sanguszkowie (02) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б Aleksandrowska Elżbieta. Sanguszkowa z Duninów Barbara Urszula (1718—1791)… S. 520
- ↑ Zygmunt Gloger. Encyklopedia staropolska [Архівовано 2 квітня 2010 у Wayback Machine.]; Krypty klasztoru kapucynów w Lublinie [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Я. Запаско, Я. Ісаєвич. Каталог стародруків (1701—1764). Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 30 жовтня 2009.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Берковський В. Г. Сангушко Барбара Урсула [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 440. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Лист Барбари Дунінівни Сангушкової до синів. 2 XI 1790, Заслав[недоступне посилання з лютого 2019] (пол.)
- Kukulski Remigi. Męczeństwo niecierpliwey na chwałę… Barbary z Duninów Sanguszkowey… imieniem konwentu Zasławskiego…— Berdyczów, 1762. (пол.)
- Aleksandrowska Elżbieta. Sanguszkowa z Duninów Barbara Urszula (1718—1791) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993.— Tom XXXIV/4. — Zeszyt 143.— S. 517—521 (пол.)
- Aleksandrowska Elżbieta. Barbara z Duninów Sanguszkowa (1718—1791), jej literacki salon i nieznana twórczość poetycka (Streszczenie) // Sprawozdania Wrocławskiego Towarzystwa Naukowego, 1992.— t. 46 (1991) S. 9-12. (пол.)
- Jakuboszczak Agnieszka. Sarmacka dama. Barbara Sanguszkowa (1718—1791) i jej salon towarzyski.— Poznań, 2008. ISBN 978-83-7177-487-4 (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Barbara Urszula Sanguszkowa z Duninów (пол.)
- Książęta Sanguszkowie (02) (пол.).
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |