Барабошко Олександр Олександрович
| Барабошко Олександр Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 лютого 1990 (34 роки) Крухиничі, Локачинський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | блогер, громадський діяч, телеведучий, стример |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Олександр Олександрович Барабошко (відомий під псевдонімом Крус або Krus, нар. 24 лютого 1990 року, с. Крухиничі Локачинського району Волинської області) — український блогер, громадський діяч.
У 2014 році був технічним кандидатом (Супер-Маріо) на Парламентських виборах в Одесі.[1][2] За даними ЗМІ разом з Олексієм Дурнєвим допомагали обратися проросійському кандидату Сергію Ківалову.[3]
Журналісти пов'язують Олександра Барабошка зі скандальною групою Володимира Петрова.[1]
Життєпис[ред. | ред. код]
Початок кар'єри[ред. | ред. код]
Олександр Барабошко навчався у НВК «Локачинська ЗОШ-гімназія І-ІІІ ст» і вступив на радіотехнічний факультет до Київського політехнічного інституту.[4] Долучився до організації найбільшого в Україні університетського фестивалю Radioday[5] З 2012 року почав займатись політичним PR.[6]
У листопаді 2013 року став активним учасником Євромайдану. Впродовж Революції гідності висвітлював події в соцмережах і став автором першого стріму з Євромайдану. Тоді 23-річний Барабошко за одну ніч став відомим тисячам користувачів соцмереж.[7]
2014—2015: Активна політична діяльність[ред. | ред. код]
У березні 2014 року став співвласником ТОВ «ТКМЕДІА»[8]
29 вересня 2014 — технічний кандидат в народні депутати за одномандатним виборчим округом № 135 (Одеська область), самовисуванець.[9]
24 лютого 2015 року — у день свого 25-річчя, став радником міністра інформаційної політики Юрія Стеця. За два тижні, 10 березня Олександр покинув цей пост, написавши в Twitter, що йде «в пік забризкування жовчю від російських ЗМІ»[10][11] Офіційно причину звільнення не пояснили, а Барабошко заявив, що це було «за взаємною згодою».[12]
15 червня 2015 — кандидат в народні депутати за одномандатним виборчим округом № 205 (Чернігівська область), самовисуванець.[13]
У серпні 2015 став автором петиції до Президента України, яка однією з перших набрала необхідну кількість голосів — 25 тисяч. Петиція стосувалася закону про відміну депутатської недоторканості на засідання Верховної ради 31 серпня 2015.[14]
2016—2020[ред. | ред. код]
2017 року Radioday взяв участь у пілотній програмі громадського бюджету, де отримав підтримку жителів і став одним з перших втілених проєктів громадського бюджету в столиці. У 2017—2019.[15] Того ж року, виступив автором проекту-переможця Громадського бюджету Києва, що мав на меті створення бібліотеки аудіокниг шкільної програми українською.[16] Так було засновано проєкт «Слухай». Незалежні видання оцінили його як один з десяти найбільш важливих для міста.[17][18]
2018 року став учасником телепроєкту «Нові лідери».[19] Посів дев'яте місце серед усіх учасників проекту.[20]
10 листопада 2019 — помічник-консультант народного депутата України 9-го скликання Пуртової Анни Анатоліївни.[21]
Блогінг і медіа[ред. | ред. код]
Барабошко став відомим своїми прямими ефірами під час Євромайдану, які вів у Ustream.[22] 10 грудня 2013 розмістив у Facebook пост з посиланням на видання pravda.ua, в якому йшлося про «зачистку майдану», запевнивши, що її не буде, і пообіцяв з'їсти цей роздрукований пост, якщо ця новина виявиться правдивою. Через два дні Барабошко роздрукував скріншот посту на аркуші А4 і з'їв, записавши це на відео.[23]
Згодом, почав вести блоги на різних платформах, включаючи Facebook, Twitter, має Telegram-канал[24]. У різний час висвітлював такі теми:
- 21 серпня 2017 року виступив на мітингу проросійської партії «Опозиційної платформи За Життя» під НБУ, закликаючи підвищити оплату праці мітингувальників.[25].
- У грудні 2017 провів медіаексперимент, що набрав великий резонанс у соцмережах — дізнався скільки платять так званим українським «експертам» за ефіри на російському телебаченні, примусивши пропагандистський телеканал НТВ витратити 150 доларів.[26]
- Ремонт ескалатора на станції Старовокзальна[27]
- Досліджує інформаційні війни в соцмережах і «вкиди» фейкової інформації.[23]
- Питання кібербезпеки[28][29].
Телебачення та інші появи[ред. | ред. код]
- У 2017 був ведучим рубрики «Правительство блогеров» у сатиричному проєкті Володимира Петрова «Lumpen Show» на НЛО TV.[30]
- 2017 — ведучий проєкту «Шо там з Євробаченням?» на телеканалі Перший.[31]
- Знявся у епізодичній ролі в кліпі гурту Epolets на пісню «Мелодія»[32]
- 2020 — з'явився у ролі учня на уроці географії в проєкті Всеукраїнській школі онлайн[33].
Кримінальна справа проти Олександра[ред. | ред. код]
Передісторія[ред. | ред. код]
7 листопада 2018 студентка одного з київських вишів звинуватила заступника голови департаменту захисту економіки Національної поліції Олександра Варченка в сексуальних домаганнях та погрозах, з яким начебто познайомилась через Tinder.[34] Наступного дня дівчина написала, що подала заяву в прокуратуру Києва і та відкрила кримінальне провадження через погрози вбивства, а ввечері видалила всі пов'язані з цим пости і вибачилась перед Варченом, бо «стала жертвою цинічної провокації проти Олександра і його дружини». Цивільна дружина Варченка, Ольга, працює першим заступником голови нещодавно створеного Державного бюро розслідувань також висловила думку, що данна атака пов'язана з її посадою.[35]
Затримання і суд[ред. | ред. код]
В кінці листопада за справу взялася Головна військова прокуратура і прокурор Віталій Опанасенко[36]. Стало відомим, що у Барабошка і журналіста Василя Крутчака проводять обшуки у зв'язку з підозрою в організації інформаційної кампанії проти Варченка.[37]. Політтехнолога Володимира Петрова також запідозрили і затримали, як на організатора кампанії, і запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 27 січня.[38]
30 листопада Барабошка було затримано за підозрою в порушенні ст. 163 ч.2 (порушення таємниці листування), ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя), ст. 343 (втручання в діяльність працівника правоохоронного органу), ст. 383 (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину) ККУ.[39]
На закритому засіданні Печерського районного суду Києва про обрання запобіжного заходу, Барабошко заявив, що затримання пов'язане з його політично-громадською діяльністю[40]. Суд постановив тримати його під вартою до 29 січня з правом внесення застави у розмірі 3 млн грн, в той час як прокурор просив 6,5 млн грн.[41][42][43]
Звільнення і подальший розвиток справи[ред. | ред. код]
3 грудня 2018 року за Олександра було внесено 3 043 000 грн застави[44], які, як повідомив його друг Павло Немерюк, були зібрані пожертвами всіх небайдужих.[45] Наступного вечора Олександра було звільнено з-під варти в Лук'янівському СІЗО після чого йому одягли електронний браслет, що не дозволяє покидати межі міста Києва без дозволу правоохоронців.[46] Після звільнення Барабошко заявив, що його тортували аби той назвав паролі до техніки, і звернувся до Національної спілки журналістів України та ГО «Інформаційна безпека» з проханням захисту.[47][36]
10 грудня в інтерв'ю головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив, що встановлено 11 осіб, причетних до поширення закритої інформації з персональними даними, яка була отриманих від джерела в правоохоронних органах, а Петрова і Барабошка підозрюють у тому, що вони отримували і використовували цю інформацію задля «незаконного втручання в особисте життя».[48]
25 січня 2019 року суд продовжив обмеження Барабошко[49]. Того ж дня, вийшло інтерв'ю з Володимиром Ковальом, що проходить свідком у цьому кримінальному провадженні, в якому він розповів, що його примушували давати неправдиві свідчення проти Петрова і Барабошка, та додав:[50]
 | Цю справу фабрикували дуже брутальними і брудними методами, що не мають жодного стосунку до процедури кримінального розслідування. Свідків шантажують, вони перебувають під пресингом, був фізичний тиск, моральний тиск. Ця кримінальна справа є політичною, тому що це корисливі політичні розбірки двох груп упливу |  |
У травні 2019 року Печерський районний суд Києва зняв обмеження на пересування та повернув закордонний паспорт.[51][52]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Хто такі “політтехнолог” Володимир Петров і блогер Олександр Барабошко. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
- ↑ Популярный блогер Крус Крус идет в народные депутаты в образе Супер Марио. AIN.UA (ru-RU) . 22 вересня 2014. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
- ↑ Блогер і політтехнолог. Що відомо про затриманих за організацію секс-скандалу Барабошка і Петрова. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 15 грудня 2021.
- ↑ Барабошко Олександр - новий лідер. novilidery.com. Нові лідери. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Kateryna Stetsiuk (19-03-2018). Бути блогером: популярність та казкове життя чи величезна відповідальність та наполеглива праця?. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ ANHELINA (26 лютого 2015). Хто такий KrusKrus і чому у 25 років він став радником міністра інформполітики. inspirationbreakfast.com. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Сам собі журналіст. Як хлопець зробив онлайн-трансляцію Майдану-2013. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКМЕДІА" - 39145847. opendatabot.ua. Opendatabot. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2014". www.cvk.gov.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ МінСтець: Известный блогер Барабошко оставил должность советника в министерстве Стеця - Политика - TCH.ua. ru.tsn.ua (російською) . ТСН. 10 березня 2015. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
- ↑ Блогер Барабошко вже не радник у міністра інформації Стеця. theinsider.ua. 10 БЕРЕЗНЯ 2015. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Барабошко і заступники Стеця не пояснюють причин звільнення відомого блогера з посади радника. detector.media. Детектор медіа. 11 березня 2015. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2014". www.cvk.gov.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Подача закону про відміну депутатської недоторканості на засідання Верховної ради, 31 серпня. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Radioday free open air в рамках святкування дня міста | Громадський Проект Київ. Громадський Проект (амер.). Процитовано 1 грудня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Створення бібліотеки аудіокниг шкільної програми українською. gb.kyivcity.gov.ua. Громадський Проект Київ. 2018. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ 10 проектів-переможців «Бюджету участі». The Village Україна. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Вікторія Бега (20 грудня 2018). В Україні створили першу онлайн-бібліотеку аудіокниг українською мовою. hromadske.ua. Громадське телебачення. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Інтернет в метро і робочі ескалатори: проект Олександра Барабошка. fakty.com.ua. Факти ICTV. 28 Червня 2018. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Обрано топ-100 учасників проекту «Нові лідери». detector.media. Детектор медіа. 4 червня 2018. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 20 січня 2020.
- ↑ Галина Титиш (22 листопада 2013). Сам собі журналіст. Як хлопець зробив онлайн-трансляцію Майдану-2013. life.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ а б Тимур Ворона (22 травня 2014). Крус Крус: Как стать популярным блогером за один день. ain.ua. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Ольга Карпенко (12 жовтня 2017). Самые популярные украинские Telegram-каналы: IT, маркетинг, игры, музыка, вакансии, скидки и путешествия. ain.ua (російською) . Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
- ↑ У Києві яскраво "розкусили" проплачений мітинг під НБУ: опубліковано відео. obozrevatel.com. 21.09.2017. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ Сколько платят за эфир НТВ?. Telegraph. 17 грудня 2017. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Кошмар Старовокзальной: в Киеве отремонтируют эскалатор. 44.ua - Сайт города Киева (ru-UA) . Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Яка кібербезпека? Блогер посміявся над китайськими "подарунками" Кабміну. obozrevatel.com. 4.07.2017. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ Чи варто заклеювати камеру на ноутбуці: відомий блогер Олександр Барабошко пояснив небезпеку - останні новини технологій - відео. obozrevatel.com. 8.04.2018. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ Богдан Амінов (23 Листопада 2017). Барабошко: Знайшов у Facebook депутата, якого обрали для вітання з усіма святами. fakty.com.ua. Факти ICTV. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Шо там з Євробаченням? - Перший. 1tv.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Сашко Положинський (Тартак) став автогонщиком. ranok.ictv.ua. ICTV. 28.08.2016. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Відомий блогер з Волині став «учнем» у «Всеукраїнській школі онлайн». volynpost.com. ВолиньPost. 22 квітня 2020. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ Анастасія Москвичова (09 листопада 2018). Tinder-скандал на «курячих ніжках»: 5 історій сталкінгу по-українськи. radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Оксана Коваленко (8 листопада 2018). Студентка КПІ звинуватила чоловіка заступника директора ДБР Ольги Варченко - Олександра - у сексуальних домаганнях. thebabel.com.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ а б "Щоб вибити пароль від ноутбука, правоохоронці нанесли більше 25 ударів блогеру Барабошку". Нацспілка журналістів вимагає розслідувати інцидент. gordonua.com. ГОРДОН. 20 грудня, 2018. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ У Барабошка і Крутчака проходять обшуки у справі про секс-скандал з Варченком. thebabel.com.ua. 29 листопада 2018. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Політтехнолога Володимира Петрова затримали у справі студентки Бурейко. ukrinform.ua. 29.11.2018. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Справа Бурейко: блогера Барабошка арештували на два місяці (ОНОВЛЕНО) | Новини на Громадському радіо. Громадське радіо (uk-UA) . Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Суд заарештував блогера Барабошка з альтернативою застави в розмірі 3 млн гривень. radiosvoboda.org. 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Застава для Барабошко на порядок більша застави за сепаратиста Долгова, - журналіст. rbc.ua. 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
- ↑ Суд арештував блогера Барабошка: застава – 3 мільйони | Telekritika. Telekritika (uk-UA) . 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Суд розглядає обрання запобіжного заходу блогеру Барабошку у закритому режимі | Новини на Громадському радіо. Громадське радіо (uk-UA) . Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ За блогера Барабошка внесли 3 млн гривень застави – адвокат. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 грудня 2018.
- ↑ Олена Мельник (3 грудня 2018). Для блогера Барабошка зібрали 3 млн гривень застави. thebabel.com.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Блогер з Волині Барабошко вийшов із СІЗО. Волинь24 (англ.). Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
- ↑ "Сейчас прокатимся в лес на мороз, ты все нам расскажешь". Блогер Барабошко обвинил военную прокуратуру в пытках. news24ua.com (російською) . 20 грудня 2018. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Анатолий Матиос | Vласть vs Vлащенко (11 грудня 2018) на YouTube
- ↑ Суд продовжив блогеру Барабошку заставу в розмірі 3 млн грн і зобов'язання носити електронний браслет. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
- ↑ Свідок у справі про "секс-скандал" із подружжям Варченків: Мене пресували, щоб одержати неправдиві свідчення на Петрова, Барбошка і Крутчака. gordonua.com. ГОРДОН. 28 січня 2019. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Суд повернув закордонний паспорт блогеру Барабошку, підозрюваному в справі Tinder-скандалу. detector.media. Детектор медіа. 28 травня 2019. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ Суд дозволив повернути блогерові Барабошку закордонний паспорт і скасував обмеження на пересування. gordonua.com. ГОРДОН. 27 травня 2019. Процитовано 9 липня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
|
