Балкінд Лев Володимирович
| Балкінд Лев Володимирович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 31 березня 1937 (87 років) Петрівка, Красногвардійський район, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Жанр | портрет, пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1961) і Київський державний художній інститут (1967) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Трохименко Карпо Дем'янович, Подерв'янський Сергій Павлович, Чичкан Леонід Ілліч, Чеканюк Вілен Андрійович, Хмелько Михайло Іванович, Шаталін Віктор Васильович, Сльота Петро Дорофійович і Чепик Михайло Максимович | |||
| Працівник | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
Лев Володимирович Балкі́нд (нар. 31 березня 1937, Петрівка) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1998 року, лауреат Державної премії Республіки Крим[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 31 березня 1937 року в селі Петрівці (нині Красногвардійський район Автономної Республіки Крим). 1961 року закінчив Сімферопольське художнє училище; 1967 року —факультет станкового живопису[1] Киїського художнього інституту, де його викладачами були зокрема Карпо Трохименко, Сергій Подерв'янський, Леонід Чичкан, Вілен Чеканюк, Михайло Хмелько, Віктор Шаталін, Петро Сльота, Михайло Чепик.
Упродовж 1967—1999 років виклалав у Сімферопольському художньому училищі; одночасно у 1970—1980 роках обіймав посади голови секції живопису Спілки художників Криму; у 1981—1984 роках — головного художника Кримського художнього комбінату; у 1995—1999 роках — голови правління Сімферопольської міської організації Спілки художників Криму.
Жив у Сімферополі в будинку на вулиці Слуцького, № 15, квартира № 5 та в будинку на Яблуневому проїзді, № 7[2]. У 2000–2003 роках жив в Ізраїлі.
Творчість[ред. | ред. код]
Працює в галузі станкового живопису, створює портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
- «Портрет старого більшовика» (1966);
- «Портрет старого більшовика Я. М. Волошина» (1967);
- «Портрет сталевара» (1968);
- «Народжені Жовтнем» (1968);
- «Портрет художника Адама Каца» (1969);
- «Портрет мистецтвознавця Рудольфа Подуфалого» (1971);
- «Чоловічий портрет» (1971);
- «Портрет капітана міліції В. Штепи» (1973);
- «Натюрморт-вікно» (1974);
- «Натюрморт із рибою» (1975; Сімферопольський художній музей[1]);
- «Портрет Олі» (1987);
- «Площа Свободи» (1987);
- «Портрет китайської дівчини з віялом» (1987);
- «Натюрморт з гранатами» (1991);
- «Портрет Людмили» (1995).
З 1966 бере участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних художніх виставках. У 1995 році у Сімферополі відбулася його персональна виставка, присвячена 30-річчю творчої діяльності.
Поботи художника зберігаються у Міністерстві культури та інформаційної політики України, в художніх музеях Росії, України, країн Середньої Азії, Болгарії.
У мистецтві[ред. | ред. код]
Портрет художника у 1984 році написав кримський живописець Валентин Бернадцький. Він зберігається у Сімферопольському художньому музеї[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Балкінд Лев Володимирович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.;
- Р. Д. Бащенко. Балкінд Лев Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
|
