Балдахін
.jpg)
Балдахі́н — «накриття, переважно з дорогої тканини з оздобами, над троном, ліжком, носилками, катафалком і т. ін.»[1]
Назва[ред. | ред. код]
Назва балдахін походить від італ. baldacchino — «шовкова тканина з Багдада».
Опис[ред. | ред. код]
Це був ошатний навіс над троном, парадним ложем. Спочатку балдахіни виготовляли з тканини, пізніше також з каменю, дерева, металу. Балдахін над церковними престолами (вівтарями), хрестильницями, проповідальницями зараз називають ківорій.
З'явилися балдахіни на стародавньому Сході, як видно з ассиро-вавилонських і давньоперсидських барельєфів, над царем носили велику парасольку, яка на повітрі захищала його від дощу і спеки.
Зображення балдахіна в живописі і скульптурі «осіняє», захищає. У традиційному мистецтві Китаю символізує «щасливу долю», заступництво. У багатьох культурах балдахін — символ влади. З XII століття в західно-європейському романському, а потім і в готичному мистецтві під впливом арабського Сходу з'являються кам'яні балдахіни; вони ніби «осяють» зображувані персонажі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Балдахін // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела[ред. | ред. код]
- Клименюк Т. М., Проскуряков В. І., Ковальчук Х. І. Ілюстрований словник архітектурних термінів. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. — С. 73, 159. — 500 прим. — ISBN 978-966-553-985-8.
- Уайт Э. Робертсон Б. Архитектура: формы, конструкции, детали. Иллюстрирований справочник. — Москва : АСТ Астрель, 2009. — С. 50. — 3000 прим. — ISBN 978-5-17-018511-5.
Див. також[ред. | ред. код]
|
