Базаліївка

село Базаліївка
Герб
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район
Громада Чкаловська селищна громада
Облікова картка Базаліївка 
Основні дані
Засноване 1673
Населення 609
Площа 2,37 км²
Густота населення 287,76 осіб/км²
Поштовий індекс 63531
Телефонний код +380 5746
Географічні дані
Географічні координати 49°49′48″ пн. ш. 36°59′45″ сх. д. / 49.83000° пн. ш. 36.99583° сх. д. / 49.83000; 36.99583Координати: 49°49′48″ пн. ш. 36°59′45″ сх. д. / 49.83000° пн. ш. 36.99583° сх. д. / 49.83000; 36.99583
Середня висота
над рівнем моря
94 м
Водойми р. Сіверський Донець
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Гракове
Відстань до
залізничної станції
17 км
Місцева влада
Адреса ради 63544, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Чкаловське, вул. Свободи, буд. 1
Карта
Базаліївка. Карта розташування: Україна
Базаліївка
Базаліївка
Базаліївка. Карта розташування: Харківська область
Базаліївка
Базаліївка
Мапа
Мапа

Базалі́ївка — село в Україні, у Чкаловській селищній громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 609 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Базаліївська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Базаліївка знаходиться на лівому березі річки Великий Бурлук, яка через 3 км впадає в річку Сіверський Донець, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Василенкове. Русло річки сильно заболочене.

На протилежному березі річки Сіверський Донець розташований смт Печеніги.

Історія[ред. | ред. код]

Братська могила радянських воїнів 1941—1945 рр.

Село засноване в 1673 році.

За даними на 1864 рік у козачій слободі Новобєлгородської волості Вовчанського повіту мешкало 1613 осіб (798 чоловічої статі та 815 — жіночої), налічувалось 298 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 4298 осіб[2].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Чкаловської селищної громади.[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чугуївського району, село увійшло до складу новоствореного Чугуївського району Харківської області.[4]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 848 осіб, з яких 392 чоловіки та 456 жінок[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 677 осіб[6].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
українська 90,32 %
російська 9,09 %
інші 0,59 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі народилися[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна ферма.
  • ТОВ "Агрофірма «Базаліївський колос».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Дитячий садок.
  • Школа I—III ст.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • За даними архієпископа Філарета Гумілевського (XIX сторіччя), коло Базаліївки знаходилися п'ять курганів-братів: Бражник, Великий, Безіменний, та ще два розритих кургани.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
  2. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Бутич І. Л. Барвінський Віктор Олександрович [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 244. — ISBN 966-02-2681-0.
  9. Гумілевський Д. Г. (Филарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]