Асікаґа Йосіакі
| Асікаґа Йосіакі | |
|---|---|
| яп. 足利 義昭 | |
 | |
| Народився | 15 грудня 1537 Кіото, Японія |
| Помер | 9 жовтня 1597 (59 років) Осака, Японія |
| Країна | Японія |
| Діяльність | самурай |
| Учасник | Q11093342? і Battle of Noda-Fukushimad |
| Військове звання | Сьоґун |
| Конфесія | буддизм |
| Рід | Q28692536? |
| Батько | Асікаґа Йосіхару |
| Мати | Keijuind |
| Родичі | Konoe Taneied |
| Брати, сестри | Асікаґа Йосітеру і Ashikaga Yoshiakid |
| У шлюбі з | Q109016453? |
| Діти | Ashikaga Gijind і Isshiki Yoshitakad |
| Автограф |  |
Асіка́ґа Йосіа́кі (яп. 足利義昭, あしかがよしあき; 15 грудня 1537, (Тембун 6.11.13) — 9 жовтня 1597 (Кейтьо 2.8.28)) — японський державний, військовий і політичний діяч. 15-й і останній сьоґун сьоґунату Муроматі (1568—1573). Син 12-го сьоґуна Асікаґи Йосіхару, рідний брат 14-го сьоґуна Асікаґи Йосітеру[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Йосіакі був другим сином у сім'ї сьоґунів, а тому змалечку йому була вготована дорога ченця. Його віддали до монастиря Кофуку у місті Нара, де до 1566 виховувася як монах. Після вбивства брата заколотниками втік з обителі й став претендувати на його посаду.
Після убивства заколотниками 13-го сьоґуна Асікаґи Йосітеру, Йосіакі утік з храму і подався до володаря провінції Омі, роду Роккаку. Він прохав домогти йому стати сьоґуном, організувавши похід на столицю Кіото. Проте Йосіакі відмовили і він подався до володаря провінції Етідзен, роду Асакура. Однак і там його прохання не були почуті. Врешті-решт, за посередництва Акеті Міцухіде, Йосіакі звернувся до Оди Нобунаґи, який пообіцяв підтримку.
У 1568 Ода Нобунаґа захопив Кіото. Йосіакі отримав титул сьоґуна, але проводити незалежну політику не зміг через втручання Оди у його справи. Не бажаючи бути маріонетковим правителем, Йосіакі таємно організував у 1570 році антинобунаґівську коаліцію з родів Асакура, Адзаї, Такеда, а також буддистів з монастирів Енряку та Хонґан. У 1573 році від відкрито виступив проти Нобунаґи, але зазнав поразки.
Того ж року Йосіакі був вигнаний Одою Нобунаґою з Кіото. Сьоґунат Муроматі перестав існувати.
Після цього Йосіакі переховувався у землях родини Морі у місті Томо (суч. префектура Хіросіма), розсилаючи всім японським володарям заклики до повалення Нобунаґи. Він організував нову антинобунаґівську коаліцію, яка також розпалася у 1580 році з падінням цитаделі буддистів Хонґан.
У 1588 Йосіакі повернув титул сьоґуна імператорському двору.
Він помер у 1597, у невеликому володінні, що його надав йому об'єднувач Японії Тойотомі Хідейосі.
Імена[ред. | ред. код]
- Власне:
- Буддистське:
- Ітідзьоїн Какукей (一乗院覚慶) — до 1566 року.
- Сьодзан Докю (昌山道休) — після 1588 року.
- Рьойоін (霊陽院) — посмертно.
Сім'я[ред. | ред. код]
- Батько: Асікаґа Йосіхару
- Матір: Кейджюін (慶寿院)
- Брати: Асікаґа Йосітеру
- Головна дружина: Сако но ката
- Сини: Загалом 3 синів
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Асікаґа Йосіакі // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — C. 850.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Асікаґа Йосіакі // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5. — C. 850.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- 『国史大辞典』15巻、17冊 (Великий словник історії Японії)．東京、吉川弘文館、1972－1997. 第2巻、P.330－339. (яп.);
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Асікаґа Йосіакі
|
