Ацманчук Олександр Павлович
| Ацманчук Олександр Павлович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 8 вересня 1923 Одеса, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 7 жовтня 1974 (51 рік) | |||
| Одеса, Українська РСР, СРСР | ||||
| Жанр | портрет, пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1947) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1953) | |||
| Діяльність | художник, викладач | |||
| Вчитель | Мучник Леонід Овсійович, Шелюто Микола Андрійович і Авілов Михайло Іванович | |||
| Відомі учні | Божій Святослав Михайлович, Гевелюк Микола Петрович, Литвак Кім Львович, Євич Василь Павлович, Антонюк Андрій Данилович, Добролежа Анатолій Тимофійович, Кравцов Микола Федорович, Герценок Віктор Андрійович і Шелюто Олександр Миколайович | |||
| Працівник | Одеське художнє училище | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| | ||||
Олекса́ндр Па́влович Ацманчу́к (8 вересня 1923, Одеса — 6 жовтня 1974, Одеса) — український радянський художник і педагог; член Спілки радянських художників України від 1954 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 8 вересня 1923 року в місті Одеса (нині Україна). Протягом 1938—1947 років (з перервою на евакуацію під час німецько-радянської війни) навчався в Одеському державному художньому училищі, був учнем Леоніда Мучника, Миколи Шелюто; у 1947—1953 роках навчався у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна у Михайла Авілова. Дипломна робота — картина «У день Військово-Морського флоту».
Упродовж 1953—1957 років викладав фахові дисципліни в Одеському художньому училищі. Серед учнів: Андрій Антонюк, Світослав Божій, Микола Гевелюк, Віктор Герценок, Василь Євич, Микола Змієв, Костянтин Калиновський, Микола Кравцов, Віра Кулигіна, Кім Литвак, Борис Литовченко, Леонід Панкоша, Станіслав Петрашевський, Олександр Шелюто.
Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Чкалова, № 1, квартира № 6. Помер в Одесі 6 жовтня 1974 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузях станкового (створював портрети, пейзажі, натюрморти) та монументального живопису, станкової графіки. Серед робіт:
- станковий живопис
- «Портрет художниці Н. Ковтун» (1946);
- «Ранок» (1947);
- серія пейзажів Одеси (1947–1960-ті);
- «Нафтогавань» (1948);
- «Ланжерон» (1950-ті);
- «Хмарний день» (1953);
- «У день Військово-Морського флоту» (1953; Музей Російської академії мистецтв);
- «Портрет Ади» (1954; Одеський художній музей);
- «На дачі» (1954);
- «Діти на ґанку» (1955);
- «Присмерки» (1956);
- «Човнярка» (1956);
- «Осінній туман» (1956);
- «Дано наказ…» (1957; Національний художній музей України);
- «Ранній сніг» (1957);
- «Портрет хірурга Бориса Юхимовича Франкенберга» (1957);
- «Політ» (1960—1967);
- «Голова юнака» (1962);
- «Олива та червоні гори» (1963);
- «Кущ оливи» (1965);
- «Солдат миру» (1965);
- «Ленін на трибуні» (1967);
- «Квітуча гілка» (1970);
- «Портрет В. Касаткіної» (1970);
- «Портрет скульптора Олесандра Князика» (1971);
- «Зліт» (1971);
- «Дівчина в червоному» (1973);
- «Квітуча гілка» (1973);
- «Портрет Ольги Токаревої» (1973);
- «Наталя» (1973);
- «Портрет молодого вченого»/«Обчислювач» (1973);
- «Барабанщик» (1970—1974).
- монументально-декоративні панно
- «Жовтнева революція» на Головному павільйоні Виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР у Києві (1958, у співавторстві з Адольфом Константинопольським, Олександром Хмельницьким, Михайлом Кривенком);
- «Володимир Ілліч Ленін» в приміщенні Одеського Головпоштамту (1962).
Виконав низку графічних портретів, зокрема заслуженого артиста РРФСР Сергія Філіппова (1958, вугілля).
Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних — з 1953 року, зарубіжних — з 1965 року.
Література[ред. | ред. код]
- Ацманчук, Александр Павлович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик—Бойко). С. 243. (рос.);
- Ацманчук Олександр Павлович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 18.;
- Ацманчук Олександр Павлович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 14.
- Т. В. Басанець. Ацманчук Олександр Павлович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 120. — ISBN 5-88500-27-1.;
- Ацманчук Олександр Павлович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 30. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Т. В. Басанець. Ацманчук Олександр Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.;
- Б. М. Пінчевська. Ацманчук, Олександр Павлович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.;
- Г. Скляренко. Ацманчук Олександр Павлович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 75—76.
|
