Афанасієвський Василь Васильович
| Василь Васильович Афанасієвський (Афанасьєвський) | |
|---|---|
 Хорунжий | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 30 грудня 1897 с. Погаричі, Рев'якінська волость, Путивльський повіт, Курська губернія, тепер у складі с. Веселе, Путивльська міська громада, Конотопський район, Сумська область |
| Смерть | Невідомо Чехословаччина |
| Громадянство | УНР |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918–1920 |
| Приналежність | .svg){kind=small} УНР |
| Вид ЗС |  Армія УНР |
Василь Васильович Афанасієвський (Афанасьєвський) (30 грудня 1897, с. Погаричі, Рев'якінська волость, Путивльський повіт, Курська губернія, тепер у складі с. Веселе, Путивльська міська громада, Конотопський район, Сумська область – ЧСР) — український військовий, громадський і кооперативний діяч, інженер-економіст, хорунжий піхоти Армії УНР (13.04.1922).[1]
Відповідно до українського законодавства визнаний борцем за незалежність України у XX столітті.[2]
Народився в сім’ї бідного священника, мав дев’ятеро братів і сестер. 1907 року поступив до Рильського духовного училища. 1909-го перевівся в Курське духовне училище, яке й закінчив 1912 року. Тоді ж вступив до Курської духовної семінарії, яку закінчив у квітні 1918 року. В майбутньому Василь Афанасьєвський був зарахований у Донський політехнічний інститут, але навчатися так і не почав, бо вступив в армію УНР, щоб «взяти активну участь в боротьбі за визволення України».[1]
У грудні 1918 – листопаді 1920 воював у лавах Армії УНР. Починав свій військовий шлях у 4-му полку Січових стрільців Осадного корпусу військ Директорії. В складі полку був 3-й Сумський курінь на чолі із його земляком Василем Филоновичем.[1]
По закінченні Спільної юнацької школи (21.10.1920 – 13.04.1922) скерований до 2-ї Волинської дивізії Армії УНР. На інтернуванні перебував у таборах Ланцут, Вадовиці та Каліш (Польща). 2 січня 1923 року написав спогад «Бій під Житомиром», де описав переможний бій українців над московськими окупантами під с. Станишівкою 22 березня 1919 року.
У червні 1924 року перебрався до ЧСР на навчання. Закінчив економічно-кооперативний відділ УГА в Подєбрадах (11.07.1927). Вносив фінансові пожертви на лікування побратимів, які залишились у таборах для інтернованих.[1]
У 1929 році одружився. Станом на 1 липня 1932 працював інженером-лісівником у ЧСР. Колишній міністр фінансів УНР Борис Мартос згадував, що Василь Афанасієвський став представником великої торгової фірми. Після Другої світової війни залишився в окупованій росіянами ЧСР.[1]
Подальша доля невідома.
- ↑ а б в г д Коваль Р., Моренець В. (2016). «Подєбрадський полк» Армії УНР”. – Т. 1 (українська) . Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет”. с. 44. ISBN 978-966-266-991-6.
- ↑ Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 квітня 2025.
- Коваль Р., Моренець В. “«Подєбрадський полк» Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016). – С. 44.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 5. — Спр. 78. —Арк. 1092 - 1103).
- Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. — Прага, 1942. — Студії Музею Визвольної боротьби України. — Т. 1. — Підпис під фотографією 382.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. —On. 1. — Спр. 566. — Арк. 1 — 107.