Аутсорсинг в Україні

Аутсорсинг в Україні — широко використовуваний вид послуг в Україні.

Найчастіше аусторсингові послуги надають в IT-сфері, але крім цього популярні у сферах логістики, ресурсного забезпечення виробничих процесів, маркетингових послуг, рекрутингу, бухгалтерського обліку, обробки й систематизації інформації, медичних послуг, адміністрування.

ІТ-аутсорсинг[ред. | ред. код]

ІТ-аутсорсинг є частковою або повною передачею робіт з підтримки, обслуговування та модернізації ІТ-інфраструктури до компаній, що спеціалізуються на абонентському обслуговуванні організацій і мають штат фахівців різної кваліфікації.[1]

Серед найпоширеніших на даний час видів ІТ-аутсорсингу слід виділити такі:

  • виведення в іншу країну другорядних служб підтримки інфраструктури (ITO — infrastructure technology outsourcing);
  • виведення в іншу країну некритичних для бізнесу процесів, що потребують значного обсягу некваліфікованої праці (BPO — business process outsourcing);
  • розробка програмного забезпечення на замовлення.[2]

До основних переваг, які отримують підприємства, відносять[3]:

  1. можливість концентрації ресурсів на основній діяльності;
  2. зниження витрат на ІТ-обслуговування компанії;
  3. мінімізацію ризиків за рахунок передачі IT-інфраструктури стороннім компаніям;
  4. отримання фінансової гнучкості.
  5. доступ до інтелектуального капіталу[4]
  6. можливість більш широких трансформаційних змін[4].

Основні недоліки ІТ-аутсорсингу[5]:

  1. втрата повного контролю над роботою компанії, що обслуговує IT-інфраструктуру;
  2. залежність від аутсорсера, передусім у питаннях безпеки;
  3. зниження продуктивності праці власного персоналу за рахунок втрати мотивації під час змін.
  4. порушення чи зловживання інтелектуальною власністю,[6]
  5. порушення законодавства з боку постачальника послуг, яке впливає на клієнта.[6]
  6. швидкість надання послуги може бути нижче ніж, як би це робила людина на фірмі. Оскільки аутсорсингова компанія обслуговує багато фірм[7].

ІТ-аутсорсинг в економіці України[ред. | ред. код]

Уже сьогодні розвиток IT-аутсорсингу в Україні дозволяє досягти позитивних макроекономічних ефектів, що впливають на економічний розвиток країни. У перспективі ці ефекти здатні обумовити структурні перетворення, які формуватимуть нові тенденції української економіки. До ефектів розвитку IT-аутсорсингу в нашій державі можна віднести:

  • покращення структури ринку праці;
  • приплив іноземної валюти та поліпшення платіжного балансу країни;
  • збільшення внутрішнього попиту на споживчому ринку;
  • подолання розшарування населення й формування середнього класу;
  • зміцнення фінансової безпеки держави.[3]

90 % ІТ послуг України надає на принципах аутсорсингу іншим країнам, а за темпами зростання цього сегмента IT в світі ми поступаємося тільки Індії[8].

У 2003 р. обсяг ринку ІТ-аутсорсингу в Україні становив 110 млн дол., у 2007 р. — 544 млн дол., у 2011 — 1,1 млрд дол., а у 2014 р. цей показник сягнув майже 2,4 млрд дол.[3]

Рейтинг аутсорсингових компаній 2018 року[ред. | ред. код]

Міжнародна асоціація International Association of Outsourcing Professionals (IAOP) [Архівовано 17 грудня 2019 у Wayback Machine.] щорічно публікує рейтинг Global Outsourcing 100, який містить 100 кращих постачальників аутсорсингових послуг у світі. Рейтинг складається на основі заявок, отриманих і оцінених незалежною суддівською колегією від IAOP. Основними критеріями для потрапляння в рейтинг є прибутковість, зростання команди, кращі проекти, рекомендації замовників, рівень корпоративної соціальної відповідальності та інновації в схемі постачання послуг замовнику.

З українських роботодавців в ТОП-100 у 2018 р. потрапили[9]:

  • SoftServe (більше 4500 співробітників, головний офіс у Львові);
  • Ciklum (більше 2000 співробітників в Україні, головний офіс в Києві);
  • Infopulse (більше 1500 співробітників, головний офіс в Києві);
  • ELEKS (більше 1000 співробітників, головний офіс у Львові);
  • Sigma Software (більше 800 співробітників, головний офіс в Харкові);
  • Intellias (більше 1500 співробітників, головний офіс у Львові);
  • Miratech (більше 700 співробітників, головний офіс в Києві);
  • N-iX (більше 700 співробітників, головний офіс у Львові);
  • Innovecs (більше 400 співробітників, головний офіс в Києві);
  • AMC Bridge (більше 300 співробітників, головний офіс в Дніпрі);
  • Softengi (більше 200 співробітників, головний офіс до Києва);
  • Program-Ace (більше 100 співробітників, головний офіс в Харкові).

Серед компаній з українськими представництвами:

  • EPAM (більше 5500 співробітників в Україні, головний офіс в США);
  • Luxoft (більше 3500 співробітників в Україні, головний офіс в Швейцарії);
  • TEAM International Services (більше 300 співробітників в Україні, головний офіс в США);
  • Itera[en] (близько 100 співробітників в Україні, головний офіс в Норвегії);
  • Softjourn (понад 100 співробітників в Україні, головний офіс в США);
  • Artezio (більше 300 співробітників в світі, головний офіс в Росії).

Правове регулювання[ред. | ред. код]

Поняття «аутсорсинг» в українському праві не має дефініції, тому може регулюватись виключно у контексті аналогії до деяких правових норм. У той же час у законодавчому полі визначено економічну взаємодію через укладання договорів, а також те, що кожен має право займатись підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом.[10] Проте у Національному класифікаторі України аутсорсинг визначено як угоду, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу, допоміжні функції.[11]

Згідно ст. 6 Цивільного Кодексу України «Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства», далі у ст. 627 дана позиція розвивається «сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості».[12] Це дозволяє сторонам визначити сутність договору на свій розсуд та включати у нього роботи, які мають на увазі аутсорсинг.[10]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Губина Л. В. Информационные технологии в бизнесе в настоящее время // Проблемы науки. № 4(28). 2018. С. 75–76. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ informatsionnye-tehnologii-v-biznese-v-nastoyaschee-vremya (дата звернення: 07.03.2019).
  2. ↑ Ільєнко, О. В. Аналіз ринку IT-аутсорсингу в Україні — 2014 [Електронний ресурс] / О. В. Ільєнко, Н. К. Мороз. — Режим доступу: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_09/159.pdf — Заголовок з екрана
  3. ↑ а б в Н. П. Мешко, М. О. Єфремова, РОЗВИТОК IT-АУТСОРСИНГУ В УКРАЇНІ: Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Менеджмент інновацій — 2015 — № 5 — с.79 — 85 — ISSN 24097101.
  4. ↑ а б 5 Tips for Successfully Outsourcing Software Development. Perfectial (англ.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  5. ↑ Гребешкова, О. М. Становлення IT-аутсорсингу в Україні: огляд через призму світової практики [Текст] / О. М. Гребешкова, О. Ю. Стельмах // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. — К., 2011. — Вип. 25. — С. 305—313
  6. ↑ а б Problems of Outsourcing: Security Risks and How to Stay Safe. Perfectial (англ.). Процитовано 24 січня 2020.
  7. ↑ Аутсорсинг: всі «за» і «ПРОТИ». Аутсорсинг: всі «за» і «ПРОТИ» (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  8. ↑ white. shen.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  9. ↑ 18 украинских компаний-аутсорсеров попали в мировой ТОП-100. ДОУ (укр.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
  10. ↑ а б Красношапка, В. В.; Трохимець, І. І. (2015). АУТСОРСИНГ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ. Ефективна економіка (укр.). № 5. ISSN 2307-2105. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
  11. ↑ Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010. vobu.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 21 січня 2020.
  12. ↑ Зозульов О. Аутсорсинг як інструмент підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах глобалізації / Зозульов О., Микало О. // Економіка України. — 2009. — № 8 (573). — С. 16-24
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аутсорсинг_в_Україні&oldid=38155572