Атаманчук Ольга Іванівна

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (вересень 2021)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Атаманчук.
Ольга Атаманчук
Ольга Іванівна Атаманчук
Народилася 13 лютого 1984(1984-02-13) (40 років)
В'язовець (Білогірський район)
Громадянство  УРСР → Україна Україна
Національність українка
Alma mater Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Ольга Іванівна Атаманчук (нар. 13 лютого 1984 р. у селі В'язовець Хмельницької область) — українська письменниця, членкиня НСПУ, учителька. Молодіжна Тернопільська обласна літературно-мистецька премія імені Степана Будного (2020)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ольга Атаманчук народилася у селі В'язовець Хмельницької області. Дитинство пройшло у селі Ришківці, нині Мала Снігурівка Борсуківської громади Кременецького району Тернопільської области України.

Закінчила Снігурівську загальноосвітню школу, Педагогічний ліцей м.Тернополя, фізико-математичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Магістр педагогічної освіти, працює учителькою математики Тернопільської класичної гімназії.

Творчість[ред. | ред. код]

Неодноразова учасниця редколегії альманаху обласного літературного об'єднання при ТОО НСПУ "Подільська толока". Членкиня НСПУ (2017), лавреатка премії ім.С.Будного, секретар Правління ТОО НСПУ. Твори друкувала в колективних збірках «Матері», «Подяка Богу», в альманасі «Подільська Толока», журналах «Літературний Тернопіль», «Пізнайко», «Колобочок», «Джміль», «Чорнильна хвиля» та інших.

Збірки поезій:

  • «Вплету любові стрічку у мереживо життя» (2014)[2]
  • «Нізвідки чекаю дива» (2015)[3],
  • «Як весна» (2016)[4],
  • «Дегустую мить» (2020)[5].

Упорядниця:

  • Просвітки. Радощі. Одкровення (2019)[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Діячі культури й мистецтва Тернопільщини, удостоєні державних нагород, відзнак, почесних звань. Лауреати конкурсів, премій і фестивалів [Архівовано 16 вересня 2021 у Wayback Machine.] [Текст] : інформаційний бюлетень за 2020 рік / Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; від. інформації ; уклад.: С. Воробель; керівник проекту: В. Вітенко. — Тернопіль, 2021. — С. 15.
  2. ↑ Атаманчук, О. Вплету любові стрічку у мереживо життя: збірка поезій / Ольга Атаманчук. — Тернопіль: Крок, 2014. — 64 с.
  3. ↑ Атаманчук, О. Нізвідки чекаю дива: лірика / Ольга Атаманчук. — Тернопіль: Терно-граф, 2015. — 56 с.
  4. ↑ Атаманчук, О. Як весна: [вірші] для старших дошк. і мол. школярів / Ольга Атаманчук. — Тернопіль: Горлиця, 2016. — 20 с.
  5. ↑ Атаманчук, О. Дегустую мить: поезії / Ольга Атаманчук; літ. ред.: Б. Мельничук, В. Кравчук. — Тернопіль: Бескиди 2021, 2020. — 124 с.
  6. ↑ Просвітки. Радощі. Одкровення : поезії / упоряд. О. І. Атаманчук ; літ. ред. Б. І. Мельничук ; передм. В. М. Семеняк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2019. — 124 с.

Джерела[ред. | ред. код]

Література
  • Семеняк, В. Лавреаткою обласної молодіжної премії ім. Степана Будного стала Ольга Атаманчук // Свобода плюс Тернопільщина. — 2020. — № 94 (30 груд.). — С. 4.
  • Семеняк, В. У талановитої мами — талановиті діти // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2021. — № 26 (30 черв.). — С. 10.
  • Тимчук, Л. Діти — найвимогливіші читачі // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2021. — № 4 (27 січ.). — С. 12 : фот.
  • Фарина, І. Неопалима купина: Молодий протест проти девальвації слова // Подільська толока: альманах літературного об’єднання при Терноп. обл. організації Нац. спілки письменників України. — Тернопіль, 2017. — Вип. 13. — С. 188—190.
  • Фарина, І. Поетка душу відкриває навстіж // Вільне життя плюс. — 2019. — № 10 (8 лют.). — С. 6. — (Слово про слово).
  • Фарина, І. Протест проти девальвації слова // Свобода. — 2016. — № 102 (30 груд.). — С. 4.
  • Штангей, В. «Як весна» з'явилась на весні // Свобода. — 2016. — № 32 (22 квіт.). — С. 4.

Посилання[ред. | ред. код]

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Атаманчук_Ольга_Іванівна&oldid=39511150