Асма Джахангір
| Асма Джахангір | |
|---|---|
| урду عاصمہ جہانگیر | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | англ. Asma Jilani |
| Народилася | 27 січня 1952[2] Лахор, Пакистан |
| Померла | 11 лютого 2018[1][2] (66 років) Лахор, Пакистан ·зупинка серця[3] |
| Країна |  Пакистан |
| Місце проживання | Ісламабад |
| Діяльність | правозахисниця, адвокат |
| Alma mater | Університет Пенджабуd і Kinnaird College for Womend (1978) |
| Заклад | Організація Об’єднаних Націй |
| Посада | Special Rapporteur on human rights in Irand[4], President of Supreme Court Bar Association of Pakistand, United Nations Special Rapporteur on Freedom of Religion or Beliefd, Human Rights Commission of Pakistand і UN Special Rapporteur on Extrajudicial Executionsd |
| Родичі | Hina Jilanid |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 2492778 |
Асма Джахангір (урду عاصمہ جہانگیر; 27 січня 1952, Лахор, Пакистан — 11 лютого 2018, Лахор) — пакистанська правозахисниця, адвокатка і громадська діячка, була однією із засновниць і головою Комісії з прав людини Пакистану[en][5][6]. Обіймала керівні позиції в «Русі юристів[en]», була спеціальною доповідачкою Організації Об'єднаних Націй з питань свободи віросповідання та переконань, а також піклувальницею в Міжнародній кризовій групі[en][7][8].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 27 січня 1952 року в Лахорі[9], навчалася в монастирі Ісуса і Марії[en], потім здобула ступінь бакалавра у жіночому коледжі Кінерда[en]; 1978 року стала бакалавром права в коледжі при Університеті Пенджабу[ru]. 1980 року вступила на роботу до Високого суду Лахора[en], а 1982 року — до Верховного суду.
У 1980-х роках стала демократичною активісткою і була поміщена до в'язниці 1983 року за участь у «Русі за відновлення демократії[en]» проти військового правління генерала Мохаммада Зія-уль-Хака. 1986 року переїхала до Женеви, де була заступником голови Міжнародної організації захисту дітей[en] до 1988 року, коли повернулася до Пакистану[10].
1987 року стала співзасновницею Комісії з прав людини Пакистану та її генеральним секретарем. 1993 року була підвищена на посаді і стала головою Комісії[11]. У листопаді 2007 року була поміщена під домашній арешт після уведення режиму надзвичайного стану в Пакистані[en]. Після того, як була однією з лідерок «Руху юристів» — стала першою жінкою Пакистану, яка зайняла посаду президента Асоціації адвокатів Верховного суду[en][12][13]. Була співголовою Форуму Південної Азії з прав людини[en] і віце-президентом Міжнародної федерації з прав людини[ru]. Від серпня 2004 до липня 2010 року Джахангір займала посаду спеціальної доповідачки Організації Об'єднаних Націй з питань свободи віросповідання та переконань, зокрема у складі комісії США з розслідування порушень прав людини на Шрі-Ланці й місії зі встановлення фактів наявності ізраїльських поселень на Західному березі річки Йордан і в секторі Газа[14]. 2016 року була призначена спеціальною доповідачкою ООН щодо ситуації з правами людини в Ірані, і була на цій посаді аж до смерті в лютому 2018 року[15][16].
Нагороди[ред. | ред. код]
Є лауреаткою кількох нагород, зокрема:
- премії «За правильний спосіб життя» 2014 року (разом з Едвардом Сноуденом) за «захист, відстоювання і заохочення прав людини в Пакистані в дуже складних ситуаціях і з великим особистим ризиком»;
- 2010 року — «Премії Свободи» і «Хілал-і-Імтіаз»;
- 2005 року — премії «Сітара-і-Імтіаз» і премії Рамона Магсайсая[en];
- 1995 року — премією імені Мартіна Енналса[en] і премії ЮНЕСКО / Більбао за розвиток культури прав людини.
Крім того, нагороджена Орденом Почесного легіону, а 2016 року юридичний факультет Пенсільванського університету присвоїв їй ступінь доктора наук[17].
Написала і видала дві книги: «The Hudood Ordinance: A Divine Sanction?» і «Children of a Lesser God»[18].
23 березня 2018 року президент Пакистану Мамнуном Хусейном посмертно нагородив Асму Джахангір Орденом Досконалості[ru] за найвищий ступінь служіння державі та за дипломатичні заслуги[19][20].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Mort d’Asma Jahangir, militante pakistanaise des droits de l’homme // Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2018. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- ↑ а б в Munzinger Personen
- ↑ https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2018/02/11/mort-d-asma-jahangir-militante-pakistanaise-des-droits-de-l-homme_5255135_3382.html
- ↑ https://ir.usembassy.gov/appointment-asma-jahangir/
- ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Leading human rights lawyer Asma Jahangir passes away in Lahore. DAWN.COM (англ.). 11 лютого 2018. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 11 лютого 2018.
- ↑ Ijaz, Saroop. Asma Jahangir (1952-2018): The human rights icon from Pakistan was a feisty street fighter. Scroll.in (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 11 лютого 2018.
- ↑ Asma Jahangir: Executive Profile & Biography - Businessweek. Businessweek.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
- ↑ Malik, Adnan; Shakir, Riaz (11 лютого 2018). Human rights icon Asma Jahangir passes away in Lahore. Geo News (англ.). Jang Group of Newspapers. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 11 лютого 2018.
- ↑ DCI calls for the release of political prisoner, Ms Asma Jahangir, former member of DCI's International Executive Council (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2018.
- ↑ Google Groups. groups.google.com. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 1 січня 2017.
- ↑ Agencies (24 вересня 2014). Asma Jahangir, Snowden honoured with 'alternative Nobel'. www.dawn.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
- ↑ Exclusive, Herald (25 січня 2011). Herald exclusive: An interview with Asma Jahangir. www.dawn.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
- ↑ International Fact-Finding Mission. www.ohchr.org (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 19 січня 2017.
- ↑ Work of UNSR on Iran » About Asma Jahangir. iransr.org (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Pakistani human rights champion dies. BBC News (англ.). 11 лютого 2018. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 11 лютого 2018.
- ↑ Penn Law to Award Honorary Degree to Asma Jahangir | South Asia Center. www.southasiacenter.upenn.edu (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 26 серпня 2018.
- ↑ Asma Jahangir: Executive Profile & Biography - Bloomberg. investing.businessweek.com.
- ↑ Asma Jahangir, Junaid Jamshed, Afridi, Misbah among 141 nominated for Civil Awards. The News (англ.). Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 7 квітня 2020.
- ↑ Pakistan set to honour Asma Jahangir, Fidel Castro on March 23 | The Express Tribune. The Express Tribune (англ.). 17 березня 2018. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
|
