Арцеулов Костянтин Костянтинович
| Костянтин Костянтинович Арцеулов | |||
|---|---|---|---|
| рос. Константин Константинович Арцеулов | |||
 | |||
| Ім'я при народженні | Петро | ||
| Народження | 17 (29) травня 1891 Ялта,  Російська імперія | ||
| Смерть | 18 березня 1980 (88 років) Москва,  СРСР | ||
| Поховання | Кунцевський цвинтар | ||
| Країна | Російська імперія СРСР | ||
| Рід військ | Російський імператорський військово-повітряний флот | ||
| Освіта | Морський кадетський корпус | ||
| Роки служби | 1915–1927 | ||
| Війни / битви | Перша світова війна | ||
| Нагороди |
| ||
 Арцеулов Костянтин Костянтинович у Вікісховищі | |||
Костянти́н Костянти́нович Арцеу́лов (*17 (29) травня 1891, Ялта, Крим — †18 березня 1980, Москва) — російський льотчик, планерист, художник. Уперше в історії російської авіації виконав фігуру вищого пілотажу «штопор» (1916). Засновник радянського планеризму.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився в родині доньки відомого живописця-мариніста Івана Айвазовського.
Навчався в Морському кадетському корпусі, льотній школі. Він був першопрохідцем у багатьох сферах: став льотчиком із посвідченням № 45 в Російській імперії[1], вперше провів аерофотозйомку. У радянські часи йому видали посвідчення льотчика-повітроплавця № 1.
Учасник Першої світової війни, служив в авіації. Провів 21 розвідувальний політ у 1915 р. і 17 вильотів на винищувачі у 1916 р.[1] Від 1916 року — начальник відділення з підготовки льотчиків-винищувачів у Севастопольській школі авіації.
Від 1918 року — у Червоній армії. Вчитель Валерія Чкалова. У 1922 році спроектував планер А-5. У 1923 випробував перший радянський винищувач І-1, створений колективом конструкторів під керівництвом М. М. Полікарпова.
1933 року засланий в Архангельськ. Термін заслання закінчився 1937 року, але тільки з 1947 р. йому було дозволено жити в Москві.
У 1940-х роках відійшов від роботи в авіації. Працював художником-ілюстратором (член Спілки художників СРСР). Ілюстратор книжок, журналів «Техника-Молодежи», «Моделист-конструктор».
Література[ред. | ред. код]
- Осаульчик Д. В. Арцеулов Костянтин Костянтинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 735.
- Громов М. Победитель штопора // Крылья Родины. — 1971. — № 5.
- Галлай М. Л. Жизнь Арцеулова. — Москва, 1985.
- Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Лудковський О. Костянтин Арцеулов — відомий авіатор Першої світової війни [Архівовано 15 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Перша світова війна на Волині та Волинському Поліссі. Науковий збірник. Випуск 58. Матеріали 58 Міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-річчю подій Першої світової війни на Волині, смт. Маневичі, 5 — 6 липня 2016 року. Упоряд. Г. Бондаренко, А. Силюк, П. Хомич. — Луцьк, 2016
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Хронос. Арцеулов Костянтин Костянтинович[недоступне посилання](рос.)
- Філателістичний каталог. Льотчики. Арцеулов Костянтин Костянтинович(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Костянтин Арцеулов – відомий авіатор Першої світової війни - Олександр Лудковський - Тека авторів - Чтиво. Чтиво. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 3 січня 2018.
|
| |||||