Архангельський Віталій Миколайович

|ім'я_при_народженні= |підпис_зображення=

Віталій Миколайович Архангельський
Народився	26 березня (7 квітня) 1897  Тула, Російська імперія
Помер	25 квітня 1973(1973-04-25) (76 років)  Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Діяльність	офтальмолог, науковець
Alma mater	МДУ
Галузь	офтальмологія
Заклад	Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МДУ Військово-медична академія імені С. М. Кірова Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук і доктор медицини
Науковий керівник	Viktor Odintsovd
Нагороди

Архангельський Віталій Миколайович (26. 03(07. 04). 1897, Тула, РФ — 25. 04. 1973, Москва) — російський радянський лікар-офтальмолог. Доктор медичних наук (1938), професор (1939), член-кореспондент АМН СРСР (1952).

Навчався в Тульській семінарії, у 1916 році закінчив її 4-1 клас. Поступив до медичного факультету Московського університету, який закінчив 1922 року. У 1930—1938 роках працював доцентом на цьому факультеті. 1937 року захистив дисертацію доктора наук на тему «Пигментный эпителий сетчатки и эпителиальные листки цилиарного тела и радужки». 1938 року призначений завідувачем кафедри офтальмології та клініки Куйбишевського медичного університету. З 1942 до 1944 року був професором ленінградської Військово-медичної академії. Член КПРС з 1944 року.

У 1944—1951 роках був завідувачем кафедри очних хвороб Київського медичного інституту. Параельно в 1945—1949 роках працював старшим науковим співробітником в Інституті клінічної фізіології АН УРСР.

У 1952 році очолив Інститут очних хвороб у м. Москва. У 1953 році також став завідувачем кафедри очних хвороб 1-го Московського медичного інституту. У 1961—1971 роках був Головним офтальмологом МОЗ СРСР.

Редактор журналу «Вестник офтальмологии» (укр. «Вісник офтальмології»).

1971 року вийшов на пенсію.

Досліджував патологічну морфологію ока, вплив судин ока на процес зору, участь нервової системи в патології ока. За 10 років праці на кафедрі Київського медичного інституту опублікував 15 наукових праць, під його керівництвом захищені 4 кандидатські дисертації.^[1]

Голова Всесоюзного офтальмологічного товариства в 1957—1973 роках.

Був відповідальним редактором видання «Очні хвороби» (рос. «Глазные болезни») (1952—1967).

• Введение к микроскопическому исследованию глаза. Москва, 1926
• Опыт лечения помутнений стекловидного тела переливанием крови // Вопросы клинической и экспериментальной гематологии. 1931. Т. 2
• Пигментальный эпителий глаза в его нормальном и патологическом состоянии // Рус. офтальмол. журн. 1931. Т. 12
• Очні хвороби. К., 1950
• Практическое руководство по патологогистологической технике для офтальмологов. Москва, 1957
• Морфологические основы офтальмоскопической диагностики. Москва, 1960
• Учебник глазных болезней. Москва, 1963 (співавт.)
• Вопросы практической офтальмологии. Москва, 1964 (співавт.)
• Глазные болезни. Москва, 1969
• Методическое руководство к преподаванию курса глазных болезней для лечебного факультета. Москва, 1970 (співавт.).
• О развитии глаза и его функций в связи с развитием организма в единстве с внешней средой, Вестн. офтальм., т. 33, в. 6, с. 3, 1954
• Межуточное вещество сетчатки и его значение в процессах обмена и функции глаза человека, Вестн. АМН СССР, № 9, с. 21, 1958

• Премія ім. М. І. Авербаха (1961, за атлас «Морфологічні основи офтальмоскопічної діагностики»)
• Орден Леніна
• Орден «Знак Пошани»
• Заслужений діяч науки РРФСР (1958)

• Куничева С. Г. Архангельский Виталий Николаевич. Большая медицинская энциклопедия. (рос.)