Артур Майкл

Артур Майкл
Народився 7 серпня 1853(1853-08-07)
Баффало, Нью-Йорк, США
Помер 8 лютого 1942(1942-02-08) (88 років)
Орландо, Флорида, США
Країна  США
Діяльність хімік, викладач університету
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Галузь органічна хімія
Заклад Гарвардський університет
Університет Тафтса
Членство Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі з Helen Abbott Michaeld

Артур Майкл, традиційно Артур Міхаель (англ. Arthur Michael; 7 серпня 1853 — 8 лютого 1942) був американським хіміком-органіком, найвідомішим за реакцією Міхаеля.[1][2][3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Артур Майкл народився в Баффало штат Нью-Йорк у 1853 році в заможній сім'ї Джона та Клари Майклів, інвестора у нерухомість.[4] Здобув освіту в тому ж місті, вивчаючи хімію як у місцевого вчителя, так і у власній домашній лабораторії. Хвороба зірвала плани Майкла відвідувати Гарвард, натомість у 1871 р. він поїхав з батьками до Європи та вирішив навчатися у Німеччині.

Він навчався в хімічній лабораторії Гофмана в Берліні в Берлінському університеті, потім у Роберта Бунзена в Гайдельберзькому університеті і через 2 роки знову в Берліні у Гофмана. Потім вчився ще один рік у Вюрца в Паризькій школі «Еколь де Медесін» та у Петербурзі у Дмитра Менделєєва.

Повернувшись до Сполучених Штатів у 1880 році, Майкл став професором хімії в коледжі Тафтса, де викладав у 1882—1889 роках. Отримав ступінь магістра мистецтв у Тафті в 1882 році і доктора наук у 1890 році.[5]

У 1884 році у німецькому науковому журналі Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft було описано реакцію, відкриту Майклом. Таким чином його прізвище увійшло в російську та українську науку у німецькій вимові — Міхаель.[6]

У коледжі Тафтс Майкл познайомився і одружився у 1888 році з однією зі своїх студентів-науковців Гелен Ебот. Після кількох років в Англії, протягом яких пара працювала в саморобній лабораторії на острові Вайт, вони повернулися до Сполучених Штатів у 1894 році, де Артур Майкл знову викладав у Тафтсі до 1907 року, поки не став емеритом.

Проте вибуття Майкла з академій тривало ще п'ять років. У 1912 році він став професором хімії Гарвардського університету, і там пробув до другого виходу на пенсію, у 1936 році. Протягом своєї кар'єри Майкл працював з деякими передовими хіміками свого часу, здобував професії з хімії та здобув славу серед своїх однолітків.

Помер в Орландо, штат Флорида, 8 лютого 1942 року.[2] Його дружина померла в 1904 році. Дітей у них не було.

Робота[ред. | ред. код]

Артура Майкла сьогодні пам'ятають насамперед за реакцією Міхаеля, яку також називають доповненням Майкла. Як спочатку було визначено Майклом, реакція включає поєднання енолатного іона кетону або альдегіду до α, β-ненасиченої карбонільної сполуки на β-вуглеці.[7]

Майкл також був добре відомий у свої дні тим, що включав термодинамічні поняття в органічну хімію, особливо за те, що він використовував аргументи ентропії. Ймовірно, його найтривкішим внеском у науку була його центральна роль у впровадженні європейської моделі вищої освіти у США.

Діяльність та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Національна академія наук (1889)

Артуру Майклу приписують 1897 р. перші підйоми на гору Лефрой та гору Вікторія в Канадських скелястих горах, які він здійснив разом з Дж. Норманом Коллі, також професором органічної хімії. Пік Майкла був названий його товаришем Едвардом Вімпером у 1901 році на його честь.[8][9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Costa, A. B. (April 1971). Arthur Michael (1853-1942). The meeting of thermodynamics and organic chemistry. Journal of Chemical Education. 48 (4): 243—346. doi:10.1021/ed048p243.
  2. а б Fieser, Louis F. (1975). Arthur Michael. Biographical Memoirs. Т. 46. Washington, DC: National Academies Press. с. 330—367. ISBN 0-309-02240-1. OCLC 10550426.
  3. Poon, T.; Mundy, B. P.; Shattuck, T. W. (February 2002). The Michael Reaction. Journal of Chemical Education. 79 (2): 264—267. doi:10.1021/ed079p264.
  4. Tokoroyama, T. (2010). Discovery of the Michael Reaction. European Journal of Organic Chemistry. 2010 (10): 2009—2016. doi:10.1002/ejoc.200901130.
  5. Prof. Arthur Michael | About | Department of Chemistry | Tufts University. chem.tufts.edu. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  6. der Kasse der “Deutschen Chemischen Gesellschaft” fü 1893. Berichte der deutschen chemischen Gesellschaft. Т. 26, № 3. 1893-10. с. 3106—3111. doi:10.1002/cber.189302603158. ISSN 0365-9496. Процитовано 16 квітня 2020.
  7. Michael, A. (1887). Ueber die Addition von Natriumacetessig- und Natriummalonsäureäthern zu den Aethern ungesättigter Säuren. Journal für praktische Chemie. 35: 349—356. doi:10.1002/prac.18870350136. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 16 квітня 2020.
  8. Michael Peak [Архівовано 15 червня 2019 у Wayback Machine.] PeakFinder
  9. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 грудня 2018. Процитовано 16 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]