Артилерійський постріл

Роздільно-гільзове заряджання: окремо осколково-фугасна граната і гільза із зарядом пороху (QF 25 pounder)

Артилерійський постріл — комплект елементів артилерійських боєприпасів для одного пострілу: снаряд (міна) з детонатором (трубкою), пороховий заряд у гільзі або картузі (мішку), засіб займання заряду і допоміжні елементи (флегматизатори, розміднювачі, полум'ягасники, обтюратори, пижі та ін.)

Роздільно-картузове заряджання корабельної гармати. Снаряд позначений зеленим, картуз — жовтим.

Класифікація[ред. | ред. код]

За своїм призначенням артилерійські постріли діляться на:

  • бойові — для бойової стрільби; практичні — для навчання стрільби гарматних розрахунків і екіпажів танків (снаряд — інертного спорядження, детонатор — зхолощений);
  • навчально-тренувальні — для навчання прийомам заряджання та стрільби, а також поводження з боєприпасами (елементи пострілу — інертного спорядження або макети);
  • холості — для імітації бойової стрільби, а також для артилерійських салютів і сигналів (замість снаряду — спеціальний пиж або підсилена кришка, заряд спеціальний, який не викликає розпалу ствола).

За способом заряджання розрізняють артилерійські постріли:

  • патронного заряджання, в яких всі елементи з'єднані в одне ціле — унітарний патрон, а гармата заряджається в один прийом;
  • роздільного гільзового заряджання — пороховий заряд у гільзі не з'єднаний зі снарядом, а гармата заряджається в два прийоми — снаряд, заряд;
  • роздільного картузного заряджання — елементи містяться роздільно, а заряджання гармати здійснюється в кілька прийомів.

Будова[ред. | ред. код]

Основні складові

  • Снаряд
  • Підривач
  • Пороховий заряд
  • Засіб запалення заряду (капсульна втулка)
  • Гільза. Снарядні гільзи також іноді називають «стаканами»[1] чи «склянками»[2]

Допоміжні

  • Розміднювач
  • Обтюратор
  • Запальник
  • Флегматизатор
  • Полум'ягасник

Література[ред. | ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія / під ред. А.А. Гречко, М.В. Огаркова. — М. : Воєніздат, 1976-1980. — Т. 1. — С. 268. — (8 томів) — 105 000 прим.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]