Араукаритова світа
Араукаритова сві́та — літостратиграфічний підрозділ верхньокарбонових відкладів гжельського ярусу Донбасу. Відклади світи згідно залягають на породах авіловської світи і перекриваються відкладами картамиської світи нижньої пермі. Нижню границю світи проводять по підошві маркуючого горизонту вапняку P1, верхню — по підошві вапняку Q1.
Назва[ред. | ред. код]
Назва світи дана за стовбурами Араукарій, які часто зустрічаються в породах світи. Синоніми: світа С33 (Р), зона С3d.
Поширення[ред. | ред. код]
Відклади араукаритової світи відслонюються на південно-західному крилі Головної Донбаської антикліналі у верхній течії річки Кривий Торець, біля міст Дружківка та Константинівка, по берегах річки Клебан-Бик, у балці Залізна, а також в межах південно-західного борту Бахмутської западини в басейні річки Лугань.
Стратотип[ред. | ред. код]
Розріз світи в інтервалі Р1-Р50 відслонюється на лівому схилі долини річки Лугань, північна окраїна села Калиново Луганської області. Верхня частина розрізу світи (інтервал Р4-Q1)добре відслонена в лівому березі Миронівського водосховища біля села Луганське Донецької області.
Літологія[ред. | ред. код]
Розріз світи представлений товщею потужних аркозових пісковиків, скрокатоколірними до сірих аргілітами і алевролітами з прошарками сірих глинистих, часто доломітизованих вапняків. Загальна потужність світи коливається в межах від 600 до 950 м, сягаючи максимуму в центральній частині Донецького басейну. У східній частині Донбасу відклади світи поширені обмежено. У поліфаціальному розрізі араукаритової світи виділяють два макроцикліта: нижній араукаритовий (від Р1 до Р3) і верхній араукаритовий (від Р3 до Q1). У крупнозернистих пісковиках нижнього макроцикліту зустрічаються у значній кількості уламки літифікованої деревини Dadoxylon amadokense Zal., які іноді сягають значних розмірів (до кількох метрів завдовжки). Вверх за розрізом збільшується вміст строкатоколірних аргілітів і алевролітів. Пласти вапняків в нижньому макроцикліті утворюють витримані по латералі маркуючі горизонти: P1, P2, P3, P4, P5, P50.
Фауністичні і флористичні рештки[ред. | ред. код]
Фауна зустрічається переважно в нижній частині розрізу світи, тоді як відклади верхньої містять викопну флору, а також поодинокі рештки мушель пелеципод і остракод.[1]
Форамініфери[ред. | ред. код]
- Quasifusulina longissima (Moell.)
- Triticites (Triticites) rossicus (Schellw.)
- Tr. (Rauserites) ex gr. stuckenbergi Raus.
- Rugosofusulina ex gr. alpina (Schellw.)
- Daixina ex gr. baituganensis Raus.
- Nodosaria netchajewi Tscherd.
Корали[ред. | ред. код]
- Caninia ruprechti var. meridionalis Fom.
- Caninia schechunowi Fom.
- Orygmophyllum troitskense Fom.
- Sestrophyllum pumilum Fom.
- Carinthophyllum sp.
Моховатки[ред. | ред. код]
- Polypora timanica Stuck.
- P. subfenestelloides Dun.
- Goniocladia subpulchra Sch.-Nest.
- G. tenuis Sch.-Nest.
- Rhabdomeson monocyclum Sch.-Nest.
- Nematopora ivanovi subsp. donbassica Dun.
Брахіоподи[ред. | ред. код]
- Rhipidomella pecosi Marcou
- Dictyoclostus dortoni King
- D. neoinflatus Lieh.
- Buxtonia subpunciata Nik. var. araucaritica Lich.
- Linoproductus konincki (Vern.)
- Camarophoria mutabilis Tschern.
- Choristites fritschi (Schellw.).
Пелециподи[ред. | ред. код]
- Schizodus wheeleri Swall.
- Pleurophorus subcostatus Meek et Worthen
- Aviculopecten occidentalis Schum.
- Lima retiferiformis Netsch.
- Myalina permiana Swall.
- M. swallowi M'Coy
- Edmondia oblonga Tschern.
- Anthraconaia curta (Schulga)
- Anthr. elegantula (Schulga)
- Anthr. convexa (Schulga).
Флора[ред. | ред. код]
- Pecopteris mironovana Zal. et Tschirk.
- Sphenqphyllum oblongifolium Germ, et Kaulf.
- Sph. Thonii Mahr
- Sigillaria (Subsigillaria) ichtyolepis Sternb.
- Sphenocallipteris scythica Zal.
- Odontopteris naumichana Zal.
- Walchia piniformis Schloth.
- Dadoxylon amadokense Zal.
| Система/ Період | Відділ/ Епоха | Ярус/ Вік | Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Перм, P | Цисуралій, P1 | Ассельський, P11 | молодше | |
| Карбон, C | Пенсильваній* | Гжельський, C3g | 298,9 | 303,7 |
| Касимовський, C3k | 303,7 | 307,0 | ||
| Московський, C2m | 307,0 | 315,2 | ||
| Башкирський, C2b | 315,2 | 323,2 | ||
| Міссісіпій* | Серпуховський, C1s | 323,2 | 330,9 | |
| Візейський, C1v | 330,9 | 346,7 | ||
| Турнейський, C1t | 346,7 | 358,9 | ||
| Девон, D | Верхній/Пізній, D3 | Фаменський, D3fm | древніше | |
Примітки і коментарі | ||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Араукаритовая свита в стратиграфической схеме каменноугольных отложений Донецкого бассейна [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Стратиграфічний словник УРСР / під ред. В. Г. Боднарчука — К. : Наукова думка, 1985. — 239 с. — 2000 прим.
 | Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |