Аптека
Апте́ка (нім. Apotheke від грец. αποθηκη — «комора», «апофіка») — медично-санітарний заклад, що виготовляє і відпускає ліки за рецептами, продає готові лікарські засоби, які дозволено відпускати без рецепта, лікарські мінеральні води, перев'язувальні матеріали, предмети догляду за хворими та інші медичні вироби.
Історія[ред. | ред. код]
Заклади типу аптек виникли в країнах стародавнього світу (Китай, Єгипет, Індія, Греція, Рим).
У країнах Європи історію аптекарства відраховують від «Едикту з Салерно» імператора Фрідріха ІІ (1241), де він визначив умови отримання звання аптекар і лікар, причому останнім заборонялось бути власником аптеки чи працювати у ній. У едикті була зафіксована плата лікарям. У XIV ст. по містах появились цехи аптекарів, які мали право для виготовлення з лікарських рослин ліків у своїх виробничих приміщеннях (лат. offizin) і продажу їх. Найдавніша діюча аптека Європи відома з документу 1241 року. У місті Трір її заклали на ринковій площі. У монастирі францисканців Дубровника працює аптека з 1317 року. Також Ратушну аптеку Таллінна відносять до найстаріших у Європі (до 1422).
Аптеки в Україні[ред. | ред. код]
Першим аптекарем Львова був німець Клеменс (1392—1400); Василь Русин 1445 заклав одну з перших аптек міста, а наприкінці XVI ст. існував цех аптекарів з 15 осіб. У Речі Посполитій на другу половину XVII ст. існували аптеки у Кам'янці-Подільському, Луцьку, Кременці, Вінниці, Корсуні, Богуславі, Умані, Житомирі та 8 у Львові. Найдавніша аптека України «Під чорним орлом» безперервно працює у Львові з 1775 року. З 1960-х років вона має статус аптеки-музею.
У Московському царстві перша аптека при царському дворі виникла 1581 року (була єдиною у царстві до XVIII ст.), першу «Школу лѣкарей» відкрили 1654 року. Сам Аптекарський приказ був закладений близько 1581 року.
В Києві перша аптека була відкрита 1715.
До Жовтневого перевороту в Україні були переважно приватні аптеки, які постачалися головним чином з-за кордону.
1919—20 в УРСР аптеки було націоналізовано. Основні функції аптеки: 1. Надання невідкладної медичної допомоги населенню; 2. Розповсюдження серед населення санітарно-гігієнічні знання; 3. Проведення інформаційної роботи серед медичних і фармацевтичних фахівців
| К-сть аптек за роками | |
|---|---|
| Рік | к-сть аптек |
| 1913 | 1 067 |
| 1941 | 2 419 |
| 1945 | 1 843 |
| 1955 | 2 849 |
| 1958 | 3 007 |
За роки радянської влади мережа аптек в Україні збільшувалась (з 1 067 аптек в 1913 до 2 419 в 1941) Одночасно створювалась потужна медична промисловість. Під час тимчасової окупації України в період німецько-радянської війни нацистами було знищено 1 807 аптек, причому завдано збитків на 290 млн карбованців. В післявоєнні роки кількість аптек в УРСР щороку зростала: 1945 працювало 1 843 А., 1955 — 2 849, 1958 — 3 007. Крім госпрозрахункових аптек, які відпускають медикаменти за плату, при лікарнях працювали аптеки закритого типу (1958 таких аптек в УРСР було 562). В УРСР аптеки були підпорядковані Головному аптечному управлінню Міністерства охорони здоров'я.
З 2015 року інтереси аптек і аптечних мереж України у стосунках з державою захищає Аптечна професійна асоціація України.[1]
Станом на лютий 2019 в Україні загалом 22 642 аптек та аптечних пунктів. У них торгують вроздріб:[2]
- 2097 юридичних осіб, 59 % від загального числа аптек та аптечних пунктів,
- 4495 фізичних осіб-підприємців, 29 %,
- 363 юридичні особи державної та комунальної власності, 11 %.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фармацевтична галузь потребує більш високих стандартів і консолідації професійної спільноти — Петро Чепель. Щотижневик «Аптека». 18.07.2016. Архів оригіналу за 7 лютого 2017.
- ↑ Надія Сміян (31 січня 2019). Законодавці пропонують розширити мережу аптек на селі. golos.com.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аптека |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Аптечное дело в Украинской ССР. К., 1958.
- Отамановский В. Д. Перші аптеки на Україні / В. Д. Отомановський //Фармацевтичний журнал.- 1960.- № 2.- С. 19-22.
Посилання[ред. | ред. код]
- Придворная медицина в России в X—XVIII вв. (рос.)
- Довідник аптек по містах України [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Антикризове управління [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
- Типовий річний баланс округового аптекоуправління — Вісті ВУЦВК, 1929, № 144 (25 червня), стор. 9–10, № 157 (11 липня), стор. 6, № 159 (13 липня), стор. 10, № 162 (17 липня), стор. 8, № 164 (19 липня), стор. 9, № 165 (20 липня), стор. 8, № 174 (31 липня), стор. 8, № 175 (1 серпня), стор. 10, № 181 (8 серпня), стор. 10 (Харківська бібліотека ім. В.Г. Короленка)
 | Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з фармакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |