Анікеєв Володимир Юрійович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Володимир Юрійович Анікеєв | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 16 січня 1976 (48 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Київ, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 183 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 76 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Володи́мир Ю́рійович Аніке́єв (нар. 16 січня 1976, Київ) — колишній український футболіст, захисник. Зараз — тренер.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Володимир Анікеєв народився 16 січня 1976 року в Києві. Вихованець молодіжної академії київського «Динамо». Професіональну кар'єру футболіста Володимир Юрійович розпочав 1993 року в «Динамо-2». За киян Володимир виступав три з половиною роки, за цей час у складі другої динамівської команди зіграв понад 100 матчів, а в сезоні 1996/97 у її складі став срібним призером Першої ліги. Того сезону кияни навіть обійшли маріупольський «Металург».
Тренерський штаб маріупольців на чолі з Миколою Павловим після завершення сезону 1996/97 запросив Анікеєва до Маріуполя. У складі «приазовців» Володимир був незмінним гравцем основи та відіграв 156 поєдинків (8 голів), у сезоні 2000/01 у складі «Металурга» дійшов до 1/2 фіналу кубку України[1].
2004 року виступав у столичних ЦСКА (2 матчі) та «Арсеналі» (13 матчів). До київського «Арсенала» Володимира запросив тодішній головний тренер команди В'ячеслав Грозний. У весняній частині сезону 2003/04 більше просидів на лавці запасних. У сезоні 2004/05 під керівництвом Олександра Заварова був одним із ключових гравців команди, але потім поступово втратив місце в основному складі. У листопаді 2005 року знову повернув собі місце в основі, але взимку того ж року вирішив завершити кар'єру футболіста[1].
Виступи за збірну[ред. | ред. код]
Виступав за юнацьку збірну України U-18[2].
Досягнення[ред. | ред. код]
Перша ліга чемпіонату України 
Срібний призер (1): 1996/97
Тренерська діяльність[ред. | ред. код]
З липня 2008 року працює в ДЮФК «Динамо» (Київ) ім. Валерія Лобановського. У 2009 році Володимир Анікеєв склав іспит на отримання тренерської ліцензії класу «Б», яка дозволяла йому працювати з юнаками не старше 16 років[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Творець історії маріупольського «Іллічівця» — Анікєєв. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
- ↑ Голи Шевченка і Зеєдорфа, загублений багаж, епопея із гімном: Україна — Нідерланди у Львові, як це було у 1994-му. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті ukr-football.org.ua
