Анна Раєцька
| Анна Раєцька | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 1754[1][2] Варшава, Річ Посполита | |||
| Смерть | 1830[3][4][…] | |||
| Париж | ||||
| Поховання | цвинтар Монпарнас | |||
| Країна | .svg){kind=small} Франція Варшавське герцогство Річ Посполита | |||
| Жанр | портретний живописd | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Вчитель | Louis-François Marteaud, Марчелло Бачареллі, Жак-Луї Давід і Жан Батіст Грьоз | |||
| У шлюбі з | Pierre-Marie Gault de Saint-Germaind | |||
| Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві і Палац Лазєнковський | |||
| | ||||
 Анна Раєцька у Вікісховищі | ||||
Анна Раєцька (1760, Варшава — 1832, Париж) — польська портретистка і пастелістка. Її також називали мадам Го Голь де Сен-Жермен.
Біографія[ред. | ред. код]
Анна Раєцька народилася близько 762 року у родині художника-портретиста на ім'я Юзеф Раєцький. Виховувалася як протеже короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. Спочатку вважалося, що вона була його незаконнонародженою дочкою, а згодом — його коханкою. У 1783 році вона була зарахована на його кошти в художню школу для жінок в Луврі в Парижі. Навчалася у Людвіка Марто та Марчелло Баччареллі у Варшаві; Жан-Батист Грез і, можливо, Елізабет Віге Ле Брун у Парижі. Хоча згодом вона стала частиною кола, що оточує Жака-Луї Давида, вона не брала у нього уроків.
Мета польського короля в оплаті її навчання полягала в тому, що вона повинна повернутися до Польщі та стати професором мистецтва, але вона вирішила залишитися в Парижі після одруження з мініатюристом П'єром-Марі Го де Сен-Жерменом у 1788 році. Вона стала першою польською жінкою, яка представляла свою роботу в Салоні в 1791 році, і продовжувала отримувати підтримку від короля до 1792 року. Незважаючи на те, що вона відправила багато картин назад до Варшави, Бакчареллі вважав, що мало хто з них був вартим додавання до Королівської колекції.
Вона намалювала картини польського королівського двору і в Парижі отримала численні замовлення від місцевої аристократі.
Під час правління терору вона втекла з Парижа в Клермон-Ферран. Інформація про цей період її життя мізерна, але через багато років вона повернулася до Парижа і, як кажуть, осліпла приблизно в 1824 році.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ https://niezlasztuka.net/o-sztuce/anna-rajecka-pierwsza-polka-na-salonie/
- ↑ RKDartists
- ↑ Frick Art Reference Library Photoarchive — 1920.
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
Джерела[ред. | ред. код]
- Анна Раєцька [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] зі " Словника пастелістів до 1800 " Ніла Джеффареса
- Стефан Козакевич, Маларство Польське: oświecenie, klasycysm, romantyzm (польський живопис. Просвітництво. Класицизм. Романтизм), Ауріга, Варшава, 1976.
|
