Андрєєв Василь Аполонович
| Василь Аполонович Андрєєв | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народження | 1906 с. Солоне Солонянської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії Російської імперії (нині Солоне Солонянського району Дніпропетровської області | |||||
| Смерть | 2 лютого 1974 Душанбе | |||||
| Національність | росіянин | |||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||||
| Приналежність | Росія → СРСР | |||||
| Рід військ | Піхота | |||||
| Роки служби | 1942—1946 | |||||
| Звання | гвардії молодший сержант  Молодший сержант | |||||
| Війни / битви | Велика Вітчизняна війна | |||||
| Нагороди |
| |||||
Василь Аполлонович Андрєєв[1] (1906 — 2 лютого 1974) — учасник німецько-радянської війни, кулеметник 82- го гвардійського стрілецького полку 32-ї гвардійської стрілецької дивізії 2-ї гвардійської армії 3-го Білоруського фронту. Герой Радянського Союзу (29 червня 1945), гвардії молодший сержант.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в 1906 році в селянській родині. За національністю росіянин. Член ВКП (б). До призову в Червону Армію (в листопаді 1942 року) працював комендантом театру в Душанбе.
На фронтах Великої Вітчизняної воював на посаді кулеметника 82-го гвардійського стрілецького полку. Особливо відзначився гвардії молодший сержант Андрєєв в боях в районі міста Рауш (з 1946 року місто Світлогорськ Калінінградській області). 15 квітня 1945 року ним, на чолі кулеметного розрахунку, знайшло своє відображення чотири ворожі контратаки. В ході однієї з контратак гітлерівців Андрєєв замінив вибулого з ладу командира взводу і вогнем кулеметів підтримував наступ піхоти. Сам отримав важке поранення, але не залишив поля бою. Вмілими та рішучими діями сприяв захопленню в полон до 140 фашистів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство гвардії молодшому сержантові Андрєєву Василю Аполоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Після закінчення війни демобілізований. Жив і працював в Душанбе. Помер 2 лютого 1974 року. Похований на православному цвинтарі міста Душанбе. Догляд за похованням здійснюють військовослужбовці і юнармійці 201-ї російської військової бази, дислокованої в Таджикистані.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу
- Орден Леніна
- Орден Слави III ступеня
- Медалі, в тому числі:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Герои страны. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Андрєєв Василь Аполонович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 21 травня 2015.
- Андреев Василь Аполлонович. az-libr.ru. Архів [http: //www.az-libr.ru/index.htm? Persons & 0D4 / 59b5c432 / index оригіналу] за 16 лютого 2015. Процитовано 2014-09- 30.
