Анастас
| Анастас | |
|---|---|
Анастас (Дмитрієв, Черкес; роки народження та смерті невідомі) — діяч доби Руїни, один із керівників оборони Ладижина під час турецького наступу на Поділля 1674 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Анастас був греком за походженням. Прозивався він ще «Черкесом». Займався торгівлею, осів у містечку Лисянка (тепер Черкаської області). Після взяття Лисянки московськими військами у березні 1672 перейшов від гетьмана П. Дорошенка на бік гетьмана І. Самойловича, певний час перебував у Переяславі.
В умовах антитурецького альянсу Москівщини та Польщі дістав дозвіл на формування у Подністров'ї загону добровольців для протидії туркам, а сам був призначений його ротмістром. Воював на Поділлі, згодом вернувся на Лівобережну Україну, об'єднався з полковником А. Мурашком і знову рушив на подільський кордон. Відзначився у боях під Баром, Стіною, Каншицею, Тульчином, розгромив турецький загін під селом Тиманівкою.
Потім зробив рейд до Молдови, захопив під Цецорою 18 турецьких «язиків» і прибув до Ладижина — центра підпорядкованого Польщі козацтва. Тут разом з полковниками А. Мурашком і В. Сербином очолив оборону міста, яке обложила турецька армія. Більше десяти днів тримався український гарнізон разом з міщанами стримував турецькі штурми, знищивши майже 20 тис. ворогів. 19 серпня 1674 Ладижин впав і був спалений ворогом. Анастас зумів вибратися на волю, але його полонив якийсь українець-потурнак і продав як бранця молдовському господареві Г. Дуці. Згодом Анастас потрапив до Волощини, де за його волю внесли викуп грецькі купці. Через землі Угорщини та Польщі Анастас дістався Львова, потім — Вінниці, Білої Церкви та Києва. У січні 1675 московський цар Олексій Михайлович звелів йому прибути до Москви. Подальша доля Анастаса невідома.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українське козацтво Мала енциклопедія (Українська) . Київ: Генеза. 2002. с. 14, 15. ISBN 966-504-244-6.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: контрольна сума (довідка)
Джерела[ред. | ред. код]
- Д. С. Вирський. Анастас [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 78. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- В. С. Степанков. Ладижинська оборона 1674 [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 21. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Рекомендована література[ред. | ред. код]
- Мицик Ю. Грек Анастас — оборонець Ладижина. В кн.: Історичний календар’ 99. К., 1998.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
