Анаморфоз (мистецтво)

Анаморфоз (з грецької αναμόρφωση, від ἀνᾰ- префікс зі значенням повторності + μορφή — «образ, форма») — це конструкція, створена таким чином, що в результаті оптичного зміщення якась форма, недоступна спочатку для сприйняття як така, складається в легко прочитуваний образ. Задоволення полягає у спостереженні за тим, як образ несподівано з'являється з форми, яка спочатку нічого не показує. З 1657 року^[1] термін «анаморфоз» використовують для опису зображень, які можна побачити лише під певним кутом або за допомогою спеціального дзеркала чи системи призм.

Види[ред. | ред. код]

Анаморфози, зображення на яких декодуються за допомогою дзеркала, називаються катоптричними анаморфозами. Без дзеркала зазвичай можна розпізнати анаморфози довжини, у яких зображення сильно вертикально розтягнуте. Викривлення на таких анаморфозах зникають, якщо дивитись на них дуже прямо. Дорожні знаки, такі як цифри, стрілки та зебри на шосе і трасах наносяться також анаморфно, оскільки водій дивиться на дорогу під плоским кутом^[2].

Анаморфозом карти у картографії часто називають зображення з нерівномірним, неоднаковим масштабом.

Історія[ред. | ред. код]

Про таку можливість шифрування повідомлень люди дізнались ще у Середньовіччі і у багатьох кірхах Італії це стало справжнім мистецтвом. Щоб розшифрувати такі послання, потрібно було знати правильний кут огляду. Часто в такий спосіб приховували заборонені мотиви, наприклад, еротичні сцени. Численні художники малювали анаморфози з наукових причин; деякі з них були математиками.

Одним з найвідоміших прикладів анаморфозу в образотворчому мистецтві є картина «Посланці», яка висить у Національній галереї в Лондоні, написана Гансом Гольбейном Молодшим у 1533 році. Серед інших художників та граверів, які використовували (частково приховані) анаморфічні зображення — Корнеліс Антоніс, Гаспар Антуан де Буа-Клер, Лодовіко Буті, Ганс Генріх Глейзер, Адріан П. Годдін, Атанасіус Кірхер, Жан-Франсуа Нісерон, Ерхард Шен, Каспар Шотт, Гіллем Скротес і Йоганн Штоммель.

Починаючи з епохи Відродження, анаморфоз почали використовувати в ілюзіоністичному розписі стелі, щоб компенсувати викривлення та нерівності з передбачуваної точки огляду спостерігача (погляд знизу). Артур Семюель Моул (1889—1983), американський фотограф, використовував анаморфоз для створення величезних картин, які компонував з людей, число яких сягало 30 000. Розпізнати образ можна було лише з високої оглядової вежі.

Анаморфоз також використовується в відеоарті, щоб досягнути ефекту обману людського ока. Американський рок-гурт OK Go зняв своє OneShot-відео на пісню «The Writing's On the Wall» на основі цього стилістичного прийому і, власне, про нього.

У сучасному живописі одним з останніх прийом анаморфозу використав у своєму циклі «Анаморфічні портрети» Рене Лукхардт^[3].

Зоологія[ред. | ред. код]

Термін анаморфоз використовується також у зоології. Йдеться про процес розвитку личинок багатоніжок. Закон анаморфозу стверджує, що всі членики, які на певній стадії не мають ніжок, стануть члениками з ніжками на наступній стадії. На попередній стадії вони вже мають маленькі зачатки ніжок. За зоною члеників без ніжок слідує зона з ранніми зачатками таких же майбутніх члеників без ніжок. Зазвичай ця зона світлішого кольору і менш склеротизована (затверділа).

Приклади в кінематографі[ред. | ред. код]

На принципі анаморфозу побудовані:

композиція декількох сцен у фільмі «Лабіринт»;
вбивства у фільмі «Анаморф^[en]».

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Балтрушайтис Ю. К. Анаморфоза. Париж, 1955.
Лакан Ж. Анаморфоза // Четыре основные понятия психоанализа. М.: Логос/Гнозис, 2004. С. 88—100.
Анаморфоза // Словарь Группы Лакановского Психоанализа. СПб., 2008.

Посилання[ред. | ред. код]

Анаморфози [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. і 4 дод). — СПб., 1890—1907.
Блог присвячений ілюзіям і анаморфозам [Архівовано 1 травня 2020 у Wayback Machine.]
Збірник анаморфных зображень [Архівовано 4 березня 2012 у Wayback Machine.]

↑ [Nach Jurgis Baltrušaitis, Anamorphoses (1984), hat Caspar Schott den Begriff als erster gebraucht; im ersten Band, Teil 1, Buch 3 De Magia anamorphotica seiner Magia universalis naturae et artis, Würzburg, 1657. Anamorphose]. Wikipedia (нім.). 29 грудня 2021. Процитовано 22 вересня 2022. {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)
↑ [Ein weiter gehendes Beispiel, das auch die Wände in die Straßenzeichnung einbezieht, ist das visuelle Leitsystem im Eureka Tower Parkhaus in Melbourne (Memento vom 25. Dezember 2011 im Internet Archive) Anamorphose]. Wikipedia (нім.). 29 грудня 2021. Процитовано 22 вересня 2022. {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)
↑ Kompetenz als Revisionskompetenz – Design unter dem kategorischen Imperativ der Warenwelt. Der Welt über die Straße helfen. Brill | Fink. 1 січня 2010. с. 17—21.

[1] [Nach Jurgis Baltrušaitis, Anamorphoses (1984), hat Caspar Schott den Begriff als erster gebraucht; im ersten Band, Teil 1, Buch 3 De Magia anamorphotica seiner Magia universalis naturae et artis, Würzburg, 1657. Anamorphose]. Wikipedia (нім.). 29 грудня 2021. Процитовано 22 вересня 2022. {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)

[2] [Ein weiter gehendes Beispiel, das auch die Wände in die Straßenzeichnung einbezieht, ist das visuelle Leitsystem im Eureka Tower Parkhaus in Melbourne (Memento vom 25. Dezember 2011 im Internet Archive) Anamorphose]. Wikipedia (нім.). 29 грудня 2021. Процитовано 22 вересня 2022. {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)

[3] Kompetenz als Revisionskompetenz – Design unter dem kategorischen Imperativ der Warenwelt. Der Welt über die Straße helfen. Brill | Fink. 1 січня 2010. с. 17—21.

[1]

[2]

[3]