Аміакати
- Запит «Аміакат» перенаправляє сюди; про інші значення див. Аміакат (значення).
Аміакáти, Амміни (англ. ammines) — металічні координаційні сполуки, що містять як ліганди одну чи кілька молекул аміаку NH3. Звідси походить систематична назва амміни (слід відрізняти від органічних сполук амінів).
"Аммін" пишеться таким чином з історичних причин; на відміну від них, алкільні або арильні несучі ліганди пишуться одним "м". Майже всі іони металів зв'язують аміак як ліганд, але найпоширенішими прикладами комплексів амінів є Cr (III), Co (III), Ni (II), Cu (II), а також деякі метали платинової групи.
Амоніаковий атом N у них безпосередньо зв'язується з йоном металу. Відмінність від амінів полягає в тому, що амоніаковий азот в амінах безпосередньо зв'язується з атомом C.
Класифікація[ред. | ред. код]
- За зарядом частинки, до складу якої входить аміак: катіонні, аніонні, нейтральні (неелектроліти) — так само, як і комплексні сполуки в цілому.
- За кількістю молекул аміаку в координаційній сфері: моно-, ди-, три-, тетр-, пент- і гексамміни.
Специфічні властивості[ред. | ред. код]
Аммінам притаманна внутрисферна реакція утворення аміду шляхом відщеплення катіона гідрогену (протону) від молекули NH3:
- [PtCl(NH3)5]Cl3 + NaOH = [PtCl(NH3)4(NH2)]Cl2 + NaCl + H2O
Під дією кислот або води відбувається зворотний процес. Завдяки цьому амміни виявляють в водних розчинах певні кислотні властивості.
Хлорування аммінів може приводити до комплексів із лігандами NH2Cl, NHCl2, NCl–
2.
Добування[ред. | ред. код]
Амміни зазвичай добувають дією аміаку на водний розчин простої чи комплексної солі відповідного металу:
- K2[PtCl4] + 2NH3 = цис-[PtCl2(NH3)2] + 2KCl
Також можливо приєднання газоподібного аміаку до солі за відсутності розчинника.
Застосування[ред. | ред. код]
Для синтезу координаційних сполук металів, якісного визначення ряду катіонів (приміром, Cu2+), як лікарські засоби. Деякі амміни є проміжними продуктами в процесі добування надчистих металів, металевих покрить та плівок.
Джерела[ред. | ред. код]
- Аммиакаты // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1988. — Т. 1 : Абляционные материалы — Дарзана реакция. — Стб. 277. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-008-8.(рос.)
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |