Алісейко Володимир Титович

Володимир Титович Алісейко
біл. Уладзімір Цітавіч Алісейка
Народження 22 лютого 1921(1921-02-22)
Kosietaŭd, Речицький повіт, Гомельська губернія, РСФРР
Смерть 9 травня 1981(1981-05-09) (60 років)
Краснодар, РРФСР, СРСР
Поховання Слов'янський цвинтар (Краснодар)d
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Роки служби 19401971
Партія ВКП(б)[1]
Звання  Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За визволення Варшави»

Володимир Титович Алісейко (біл. Уладзімір Цітавіч Алісейка; (22 січня 1921 — 9 травня 1981) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 січня 1921 року у селі Косетов, нині Калинковицького району Гомельської області Білорусі, у селянській родині. Білорус. Закінчив н/середню школу, 3 курси рабфаку у місті Мозир. Працював у радгоспі.

З 1940 року у РСЧА.

2 жовтня 1943 року, командир саперного взводу 42-го окремого саперного батальйону (136-й стрілецька дивізія, 38-ма армія, Воронезький фронт) сержант Алісейко відзначився при форсуванні Дніпра. Його взвод у числі перших переправився на правий берег річки південніше Києва. Упродовж 2 днів під вогнем противника здійснював переправу радянських підрозділів. 3 жовтня 1943 року при відбитті контратаки противника був важко поранений, але не покинув поля бою.

Після війни продовжував служити в Радянській армії.

У 1971 році у званні полковника вийшов у запас. Жив у Краснодарі. Працював у Росголовсільгоскомплекті.

Помер 9 травня 1981 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

10 січня 1944 року Володимиру Титовичу Алісейку присвоєно звання Героя Радянського Союзу[2].

Також нагороджений:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]