Алімов Олександр Володимирович
| Олександр Алімов Олександр Володимирович Алімов | |
|---|---|
 Молодший сержант | |
 | |
| головний сержант стрілецького взводу стрілецької роти | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 18 жовтня 1984 м. Львів, Україна |
| Смерть | 5 грудня 2022 (38 років) с. Діброва (Сєвєродонецький район),Луганська область, Україна (загинув у ході бойових дій) |
| Поховання | Личаківський військовий цвинтар |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Псевдо | "Алі" |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Донбас |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Алімов Олександр Володимирович (18 жовтня 1984 — 5 грудня 2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Олександр Алімов народився 18 жовтня 1984 року в м. Львів, Україна.
Навчався у СШ №4, м. Львів. Після закінчення школи вступив до Національного університету «Львівська політехніка», де у 2009 році здобув спеціальність «інженер-механік».
У 2007 році розпочав працювати консультантом у ПрАТ «Київстар». У 2013 році став провідним інженером у відділі інформаційних технологій компанії «Перша приватна броварня».
Одружився у травні 2016 року. Того ж року вступив до “IT Step Academy”, де пройшовши фахове навчання розпочав працювати у сфері ІТ.
У період з 2018 по 2021 працював у компанія “LaSoft”, з 2021 року перейшов у компанію “EPAM Systems”.
Олександр мав багато вподобань, любив подорожувати, читати та відвідав велику кількість країн світу. Його захопленнями були походи в гори та байкінг. Займався різними видами спорту: біг, футбол, баскетбол, сквош. Не одноразово брав участь у спортивних змаганнях. Любив тварин та часто ними опікувався.
З початком російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року добровольцем став на захист України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ та здобув звання «молодший сержант».
5 грудня 2022 року молодший сержант Алімов Олександр був визначений командиром групи швидкого реагування, яка вийшла з додатковим БК для прикриття позиції в районі якої тривав наступ ворожої піхоти. Його група вступила у стрілецький бій з противником, який зайшов в тил позиції. Під час зіткнення, був поранений один із членів ГШР. Як командир, він ухвалив рішення про переміщення пораненого побратима в безпечне місце, після цього повернувся до основної групи та продовжив стрілецький бій. Під час бою отримав кульове смертельне поранення в область скроні від чого загинув на місці.
Похований на Полі Почесних поховань Личаківського кладовища м. Львова[1].
У загиблого залишилися батько, дружина та брат.
Нагороди[ред. | ред. код]
У лютому 2024 року відповідно до указу Президента України №135/2023 [2] Олександру Алімову за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Забазнова, Наталя (21 грудня 2022). У Львові попрощаються із двома захисниками України. Суспільне. Новини.
- ↑ Зеленський, Володимир (29 лютого 2024). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №135/2024 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. Процитовано 2 березня 2024.
|
