Альянс лібералів і демократів за Європу (партія)

Альянс лібералів і демократів за Європу

The Alliance of Liberals and Democrats for Europe Party
Голова партії Тіммі Дулі[en] (спів-президент)
Ільган Кючюк[en] (спів-президент)
Ген. секретар Якоб Мороза-Расмуссен
Дата заснування 26 березня 1976
Штаб-квартира Rue d'Idalie 11,
Брюссель, Бельгія
Ідеологія Лібералізм[1]
Проєвропеїзм
Позиція Центризм
Молодіжна організація Європейська ліберальна молодь
Членство в міжнародних організаціях Ліберальний інтернаціонал
Офіційний сайт aldeparty.eu

Альянс лібералів і демократів за Європу — АЛДЄ (англ. The Alliance of Liberals and Democrats for Europe Party, ALDE Party) — європейська політична партія, що складається з 60 партій національного рівня з усієї Європи, що в основному діють в Європейському Союзі. Партія ALDE є афілійованою з Ліберальним Інтернаціоналом та Європейською політичною партією, зареєстрованою як некомерційна асоціація згідно з бельгійським законодавством. [2]

Вона була заснована 26 березня 1976 року в Штутгарті як конфедерація національних політичних партій під назвою «Федерація ліберальних і демократичних партій Європи», а в 1977 році перейменована на «Європейських лібералів і демократів» і «Європейських лібералів і реформістів». (ELDR) у 1986 році. 30 квітня 2004 року ELDR було перетворено в офіційну європейську партію, «Партію європейських ліберальних демократів і реформ» (Партія ELDR). [3]

10 листопада 2012 року партія обрала свою нинішню назву ALDE Party, взяту від її тодішньої фракції Європейського парламенту, Альянсу лібералів і демократів за Європу (ALDE), що була сформована 20 липня 2004 року спільно з Європейською демократичною партією. До європейських виборів 2004 року[en] Європейська партія була представлена ​​через свою власну фракцію, фракцію європейських ліберальних демократів і партії реформ (ELDR). У червні 2019 року фракцію ALDE змінила Оновити Європу.

Станом на 2020 рік ALDE представлена ​​в інституціях Європейського Союзу 70 євродепутатами та п'ятьма членами Європейської комісії. З 27 держав-членів ЄС є п'ять із прем'єр-міністрами, пов'язаними з ALDE: Марк Рютте (VVD) у Нідерландах, Ксав'є Бетель (DP) у Люксембурзі, Кая Каллас (Естонська партія реформ) в Естонії, Александер де Кроо (Open VLD) у Бельгії та Міхал Мартін (FF) в Ірландії. Партії-члени ALDE також входять до урядів шести інших держав-членів ЄС: Хорватії, Фінляндії, Латвії, Словенії, Литви та Німеччини. Деякі інші партії-члени ALDE пропонують парламентську підтримку урядам Хорватії, Данії, Італії, Румунії та Швеції. Шарль Мішель, колишній прем'єр-міністр Бельгії, нинішній президент Європейської ради.

Мозковим центром ALDE є Європейський ліберальний форум[en], що очолює Гільде Вотманс[en], депутат Європарламенту, і об'єднує 46 організацій-членів. Молодіжним крилом ALDE є Європейська ліберальна молодь (LYMEC), що переважно базується на молодіжних і студентських ліберальних організаціях, але містить також невелику кількість окремих членів. LYMEC очолює Дан-Арія Сукурі.

У 2011 році партія ALDE стала першою загальноєвропейською партією, яка створила статус індивідуального членства. Відтоді від 1000 до близько 3000 членів (цифри коливаються щороку) зберігають пряме членство в партії ALDE з кількох країн ЄС. Понад 40 координаторів мобілізують ліберальні ідеї, ініціативи та досвід по всьому континенту під керівництвом Керівного комітету, який спочатку очолювала Джулі Канталу. Партія ALDE зробила крок далі в напрямку того, щоб стати справді загальноєвропейською партією, надавши права голосу окремим делегатам від членів на Конгресі партії.

Структура[ред. | ред. код]

Бюро[ред. | ред. код]

Щоденне управління партією АЛДЄ здійснює Бюро, членами якого є:[4]

Посада Им'я Країна Партія
Спів-президенти Тіммі Дулі[en] Ірландія Ірландія Фіанна Файл
Ільган Кючюк[en] Болгарія Болгарія Рух за права і свободи
Віце-президенти Генрік Бах Мортенсен Данія Данія Венстре
Діта Чаранзова[en] Чехія Чехія ANO 2011
Баронеса Сел Брінтон[en] Велика Британія Велика Британія Ліберальні демократи
Даніель Берґ Угорщина Угорщина Рух Моментум
Аннелу ван Еґмонд Нідерланди Нідерланди Демократи 66
Свеня Хан[en] Німеччина Німеччина Вільна демократична партія
Рудик Кіра Олександрівна Україна Україна Голос
Скарбник Девід Берк Ірландія Ірландія Фіанна Файл

Партії-члени[ред. | ред. код]

   Держави з партіями-повноправними та/або асоційованими членами
Країна або регіон Партія Уряд
Австрія Австрія NEOS — Нова Австрія і Ліберальний форум
1 / 18
Бельгія Бельгія (голландськомовні виборці) Відкриті фламандські ліберали і демократи
3 / 12
Бельгія Бельгія (франкокомовні виборці) Реформаторський рух
2 / 8
Болгарія Болгарія Рух за права і свободи
3 / 17
Хорватія Хорватія Хорватська народна партія — ліберал-демократи
0 / 12
Хорватська соціал-ліберальна партія
0 / 12
Демократична асамблея Істрії
1 / 12
Громадянсько-ліберальний союз
0 / 12
Центр (Хорватська політична партія)[en]
0 / 12
Кіпр Кіпр Об'єднані демократи
0 / 6
Демократичне вирівнювання (Кіпр)[en]
0 / 6
Чехія Чехія ANO 2011
6 / 21
Данія Данія Радикальна Венстре
2 / 13
Венстре
3 / 13
Естонія Естонія Центристська партія
1 / 6
Партія реформ Естонії
2 / 6
Фінляндія Фінляндія Фінляндський центр
2 / 13
Шведська народна партія
1 / 13
Франція Франція Радикальна партія
1 / 79
Союз демократів та незалежних[en]
0 / 79
Німеччина Німеччина Вільна демократична партія
5 / 96
Угорщина Угорщина Угорська ліберальна партія[en]
0 / 21
Моментум
2 / 21
Ірландія Ірландія Фіанна Файл
2 / 13
Італія Італія Італійські радикали
0 / 73
Плюс Європа[en]
0 / 73
Team K[en]
0 / 73
Латвія Латвія Для розвитку Латвії[en]
1 / 8
Рух За!
0 / 8
Литва Литва Ліберальний рух
1 / 11
Партія свободи[en]
0 / 11
Люксембург Люксембург Демократична партія
1 / 6
Нідерланди Нідерланди Демократи 66
2 / 26
Народна партія за свободу і демократію
4 / 26
Польща Польща Новочесна
0 / 51
Португалія Португалія Ліберальна ініціатива[en]
0 / 21
Румунія Румунія Союз порятунку Румунії[5]
8 / 33
Словаччина Словаччина Прогресивна Словаччина
3 / 14
Іспанія Іспанія Громадяни
6 / 54
Швеція Швеція Партія центру
2 / 20
Ліберали
1 / 20

За межами ЄС[ред. | ред. код]

АЛДЄ та Україна[ред. | ред. код]

10 травня 2013 року партія «Європейська партія України» стала членом Альянсу лібералів і демократів за Європу.[6]

04 червня 2016 року партія «Громадянська позиція» стала членом АЛДЄ.[7]

2018 року партія «Сила людей» стала членом АЛДЄ.[8]

18 листопада 2020 року партія «Голос» стала членом АЛДЄ.[9][10]

2 червня 2022 року партія «Слуга народу» стала повноправним членом партії «Альянс лібералів і демократів за Європу»[11].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nordsieck, Wolfram (2019). European Union. Parties and Elections in Europe. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 30 травня 2019.
  2. Archived copy. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. European Liberal Democrats change party name to ALDE Party | ALDE Party. Eldr.eu. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 23 вересня 2013.
  4. Organisational Structure of the ALDE Party. ALDE Party (англ.). Процитовано 27 вересня 2023.
  5. ALDE Party Council meets in Zürich. ALDE. 28 червня 2019.[недоступне посилання з 01.03.2021]
  6. Європейська партія України інтегрувалася у європейську політичну структуру і стала повноправним членом Альянсу лібералів і демократів за Європу (АЛДЄ). Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 10 грудня 2013.
  7. alde. gp.org.ua. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 18 листопада 2020.
  8. ALDE Party. Архів оригіналу за 30 грудня 2020.
  9. «Голос» отримав повне членство в Альянсі європейських ліберал-демократів. goloszmin.org. 18 листопада 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
  10. ALDE Party Council meets online to discuss liberal response to Europe’s pressing challenges. ALDE Party (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
  11. "Слуга народу" приєдналися до європейської партії "Альянс лібералів і демократів за Європу". Європейська правда (українською) . 2 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]